«Легенда, що повертається»: до 130-річчя з дня народження Петра Франка Інститут презентує відеоролик

«Легенда, що повертається»: до 130-річчя з дня народження Петра Франка Інститут презентує відеоролик

28 червня виповнилося 130 років з дня народження Петра Франка – легендарного летуна, команданта летунського відділу Української Галицької армії, засновника Пласту, хіміка-винахідника, педагога, письменника і перекладача, молодшого сина Івана Франка.

До цієї дати Український інститут національної пам’яті спільно з Bober Film Studio приурочив ролик з циклу «Люди епохи».

«Продовжуючи цикл роликів «Люди епохи», Український інститут національної пам'яті повертає імена Катерини Грушевської, Петра Франка та інших непересічних особистостей. Вони помітно вплинули на ті галузі науки та сфери суспільного життя, якими цікавилися, які досліджували та в яких творили. Але могли б зробити значно більше, якби на злеті життя їх не знищив тоталітарний режим. Знання їхніх історій дає нам змогу краще розуміти політичні, суспільні й культурні процеси, які відбувалися в Україні у 20-му столітті. Звичайно ці короткі ролики не розкриють їхні історії повністю. Але вони можуть привернути увагу людей та спонукати їх дізнатися більше», – говорить голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович.

Ролик створено за сприяння Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка,  Повітряного командування «Центр» Повітряних Сил ЗСУ та Приватного військового музею «Штурм». У ролику використані кадри, надані Young&Hungry Production.

Завантажити у високій якості цей та інші ролики із серії «Люди епохи» можна тут.

Довідково:

Петро Франко народився 28 червня 1890 року в Нагуєвичах, змалку вирізнявся непосидючістю і цікавістю до світу.

Один із перших пропагандистів здорового способу життя, засновник української скаутської організації «Пласт». Під час Першої світової війни пішов добровольцем до Легіону Українських Січових Стрільців, у 1918-му став одним з учасників боїв Листопадового чину, став командантом летунського відділу Української Галицької армії, одним із фундаторів української військової авіації.

Закінчив відділ хімічної технології Львівської політехніки. Автор 36 винаходів з технології переробки молока. Над вдосконаленням цих технологій з 1931 по 1936 рік працював у Харкові на запрошення радянського уряду. Був свідком Голодомору, тому на Галичину зміг повернутися лише підписавши розписку про нерозголошення інформації.

З приходом у вересні 1939-го радянської влади на Західну Україну став народним депутатом УРСР, першим директором меморіального музею Івана Франка, деканом товарознавчого факультету Українського державного інституту торгівлі. Постійно перебував під пильним наглядом НКВД. 28 червня 1941 року його під конвоєм відвезли на вокзал і посадили в потяг, що прямував до Києва – лишати таку популярну особистість у Львові, що ось-ось мав перейти під контроль нацистів, радянські “куратори” не хотіли. Подальша доля його невідома. Є припущення, що його розстріляли в Києві в липні того ж року, але могилу Петра Франка досі не знайшли.