Український інститут національної пам’яті – центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра культури та інформаційної політики, та який реалізує державну політику у сфері відновлення та збереження національної пам’яті українського народу.
У 2021 році Інститут реалізував державну політику у сфері відновлення та збереження національної пам’яті відповідно до затвердженого Плану роботи на 2021 рік.
Також стратегічними напрямками діяльності Інституту на 2021–2022 роки є:
Упродовж 2021 року Інститут провів експертизу 44 проєктів нормативно-правових актів, які надійшли від Верховної Ради України та органів влади. А також окремо працював над проєктами 12 нормативних документів. П’ять із них затверджені Кабінетом Міністрів України, три проходять процедуру погодження з заінтересованими сторонами, над іншими триває робота.
Зокрема, з урахуванням Указу Президента України № 303, запитів релігійних громад та організацій Інститут допрацював і передав до Міністерства культури та інформаційної політики України проєкт Закону України «Про свята, пам’ятні дати і скорботні дні». Міністерство провело громадське обговорення законопроєкту. Проєкт закону за результатом громадського обговорення Міністерство передало до Інституту для доопрацювання та погодження з заінтересованими сторонами.
Розпочалася й у 2022 році буде продовжена робота над концепцією законопроєкту щодо охорони місць пам’яті.
Перелік нормативних актів, розроблених Інститутом і затверджених Кабінетом Міністрів України:
Інші проєкти нормативних документів, розроблених Інститутом, які перебувають на погодженні або в роботі:
Окрім цього, підготовлено доповнення та зміни до роз’яснень та рекомендацій Українського інституту національної пам’яті щодо реалізації норм Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917–1991 років».
Щороку у фокусі уваги Інституту День пам’яті та примирення 8 травня та День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 9 травня. Інститут продовжує промоцію європейських практик комеморації, осмислення складних сторінок цього найбільшого та найкривавішого військового конфлікту в історії людства, зокрема його українського виміру, поширення інформації про внесок українців у перемогу над нацизмом у складі різних армій, звертає увагу на людські історії та всі категорії жертв. З цією метою у 2021 році було підготовлено та опубліковано 2 тематичні колонки Голови Інституту в українських медіа: «Перемагають ті, хто пам’ятає правду» на «Українській правді» та «Чи можна об’єднати українців пам’яттю про Другу світову війну?» на «Локальній історії». У відповідь на високу чутливість та увагу до цих пам’ятних дат і загалом теми пам’яті про Другу світову війну в інформаційному просторі Голова та співробітники Інституту дали 15 інтерв’ю та коментарів каналам і радіо. ЗМІ звертали увагу на такі питання: смислова різниця між пам’ятними датами 8 і 9 травня, різниця в російській та європейській традиціях пам’яті про Другу світову війну, яку дату та яку традицію обирає Україна, рекомендації інституту щодо пам’ятних заходів.
У 2021 році Інститут продовжив Всеукраїнську акцію у соціальних мережах «Родинні історії війни», започатковану 2020-го. Акція покликана заохотити українців відкривати історії своїх родин під час Другої світової та ділитися ними насамперед у соціальних мережах. Це дасть змогу наповнити наратив, що існує у суспільстві, історіями конкретних людей, чиї долі ховаються за цифрами про війну, та додати цілісності нашій колективній пам’яті неї. На офіційній сторінці у фейсбуці Інститут у межах та на підтримку акції оприлюднив 6 родинних історій. Крім того, акцію підтримало Українське радіо: у межах спецпроєкту 5 відібраних історій звучали 8–9 травня в ефірі Радіо Культура у виконанні Василя Чорношкура. Інформацію про проведення акції поширили понад 20 медіа, а також офіційні сайти обласних державних адміністрацій.
Також Інститут продовжив відеопроєкт «Війна і міф», спрямований на спростування радянських міфів про Другу світову війну (детальніше у розділі «Відеопродукти»). До Дня пам’яті та примирення 8 травня було оприлюднено ролик «Міф «У СРСР День Перемоги завжди був найголовнішим святом». Також ролики з цього проєкту Інститут надав для трансляції 8–10 травня на центральному та регіональних каналах Суспільного мовника.
Міжрегіональні відділи Інституту долучилися до проведення пам’ятних заходів на місцевому рівні. Зокрема, їхні представники взяли участь в офіційних заходах обласних адміністрацій та міських рад у Вінниці, Дніпрі, Луцьку, Одесі, Полтаві, Харкові, Чернігові. Крім цього, співробітники Центрального відділу провели історико-просвітницькі зустрічі з учнями опорної школи міста Погребище Вінницького району та з особовим складом полку імені Данила Нечая Національної гвардії України, а також презентували банерну виставку «УПА – відповідь нескореного народу» у військовій частині № 3008 Національної гвардії України. Північно-східний відділ провів онлайн-гутірку «День пам’яті та примирення: що відзначаємо?» у Чернігівському обласному молодіжному центрі та загальнодержавну акцію «Перша хвилина миру» на майдані Свободи у Харкові.
У 2021 році в Україні вперше відзначався День пам’яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни. Пам’ятна дата встановлена 14 травня постановою Верховної Ради України. До пам’ятної дати 11–13 травня Національний музей історії України у Другій світовій війні спільно з Інститутом провів Всеукраїнський марафон «Українці-рятівники. Марафон історій». Під час марафону розповіли 26 історій порятунку з усіх регіонів України та звернули увагу на проєкт «Українці-рятівники» (www.портрети.com.ua), який упродовж трьох років реалізується на базі музею за підтримки Інституту. 14 травня відбувся підсумковий круглий стіл марафону, ініційований благодійним фондом «Заради тебе», – «Праведники народів світу та інші рятівники євреїв з України: контекст і процедурні вимоги отримання звання».
У вересні 2021 року Кабінет Міністрів України ухвалив постанову № 935, якою призначив довічні державні стипендії для громадян України, які рятували євреїв на території України під час Голокосту в роки Другої світової війни. Інститут долучився до роботи над документом. Згідно з постановою стипендії отримуватимуть ті громадяни України, які отримали звання Праведника народів світу, що надається Ізраїльським інститутом катастрофи і героїзму національного меморіалу Катастрофи (Голокосту) і Героїзму «Яд Вашем», або звання Праведника України чи Праведника Бабиного Яру, що надається Єврейською Радою України. Список із 26 осіб, яким уже призначені стипендії, підготували спільно Український інститут національної пам’яті, Єврейська Рада України, громадська організація «Всеукраїнський благодійний фонд «Заради тебе», Національний історико-меморіальний заповідник «Бабин Яр» та Український інститут вивчення Голокосту «Ткума».
До 80-х роковин трагедії Бабиного Яру 29–30 вересня Інститут спільно з Національним історико-меморіальним заповідником «Бабин Яр», Інститутом історії України Національної академії наук, Світовим Конґресом Українців провів дводенні пам’ятні заходи у Бабиному Ярі. Зокрема, відбулися:
Також Інститут підготував та поширив брошуру «Бабин Яр: жива пам’ять» у друкованому та електронному варіантах та, щоб поінформувати якомога більшу частину української та міжнародної спільноти про пам’ятну дату й історію трагедії Бабиного Яру та її меморіалізацію сьогодні, а також уможливити вшанування в онлайн-форматі, – запустив тематичну вебсторінку.
Окремо Інститут підготував, презентував та запропонував телеканалам для трансляції короткий інформаційний ролик «Наш спільний біль»: до 80-х роковин початку розстрілів у Бабиному Яру» (також у варіанті з субтитрами англійською мовою).
А 8 жовтня у Національному центрі Олександра Довженка Інститут організував ексклюзивний допрем’єрний показ фільму режисера Вілена Новака «Чому я живий» про події Другої світової війни та Голокосту на території України. Показ відвідало 200 глядачів.
З метою дослідження пам’яті про Другу світову війну і Голокост в українському суспільстві, а також щоб сприяти формуванню культури пам’ятання про Голокост на території України як частини національної історичної пам’яті Інститут у партнерстві з іншими інституціями провів кілька наукових заходів.
23–24 вересня відбулася Міжнародна наукова конференція «Пам’ять Бабиного Яру і Голокост: наукові та суспільно-політичні виміри». Конференція проходила в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка із трансляцією онлайн для всіх зацікавлених у темі. Співорганізаторами також були Інститут історії України НАНУ, Київський національний університет імені Тараса Шевченка та Український центр вивчення Голокосту. Участь у дводенній конференції взяли провідні науковці з означеної теми з України та з-за кордону. Загалом – 35 учасників офлайн та 7 онлайн. Вони обговорили питання: підходів і викликів у меморіалізації Бабиного Яру; впливу Голокосту на сучасний світ й Україну; витоків геноциду та його впливу на історію України в ХХ століття; форм меморіалізації визначних місць пам’яті; об’єктів та суб’єктів пам’яті.
Також Інститут у партнерстві з Міністерством освіти й науки України, Українським інститутом вивчення Голокосту «Ткума», музеєм «Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні» провів Міжнародну педагогічну конференцію «Уроки Голокосту» 5 жовтня в Києві. Участь взяли методисти обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти – координатори системи викладання історії та суспільних дисциплін з усіх областей, керівники районних методичних об’єднань, вчителі. Загалом 40 осіб. З доповідями для учасників виступили науковці та освітяни з різних країн світу. Вони поділилися з учасниками власним досвідом вивчення й викладання різноманітних аспектів Другої світової війни, історії Голокосту та інших геноцидів, представили методичні розробки уроків та позакласних заходів, продемонстрували креативні навчальні проєкти. А 16–18 серпня в Харкові ці ж організатори провели Всеукраїнський семінар для вчителів і методистів «Культура пам’яті про Другу світову війну та Голокост» (детальніше у розділі «Освітні проєкти та співпраця з вчителями»).
У 2021 році Інститут продовжив сприяти роботі над Концепцією комплексного розвитку (меморіалізації) Бабиного Яру. Зокрема, у відповідь на лист від Інституту історії України Національної академії наук України провів електронне громадське обговорення концепції. Пропозиції від громадян приймалися з 12 жовтня по 10 листопада 2021 року. Коротко з його результатом можна ознайомитися на сайті Інституту. Пропозиції від громадян надано робочій групі, що працювала над концепцією. Заплановане публічне обговорення результатів консультацій із громадськістю.
Також Інститут забезпечив виготовлення двох додаткових інформаційних та навігаційних стендів, встановлених на території Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр». Та сприяв підготовці 267 документів та наукових статей про історію Бабиного Яру для вебпорталу «Бабин Яр: людина, влада, історія».
2021 рік був завершальним у відзначенні століття національно-визвольних змагань та Української державності 1917–1921 років. На вшанування річниць і постатей цього періоду Інститут реалізував низку заходів та ініціатив.
До Дня Соборності 22 січня:
у січні-лютому Інститут спільно з облдержадміністраціями відкрив та експонував в обласних центрах надані Інститутом інформаційно-просвітницькі стенди «Українська революція 1917-1921: регіональний вимір». Також до пам’ятної дати відбулася онлайн-зустріч з представниками з різних регіонів «Україна соборна». Детальніше про це. А Центральний міжрегіональний відділ Інституту 22 січня організував онлайн-зустріч «День Соборності України: вінницький контекст». На офіційному сайті та сторінках у соціальних мережах Інститут опублікував тематичні матеріали, зокрема, статтю «Як відзначали українську Соборність після проголошення Акта Злуки».
До Дня Героїв Крут 29 січня:
Інститут традиційно сприяє проведенню, а його співробітники беруть участь у пам’ятних заходах на місці бою під Крутами, біля меморіального комплексу «Пам’яті Героїв Крут» на Чернігівщині. Також щоб розвінчати усталений міф про 300 загиблих юнаків, Інститут опублікував статтю «Міф про «300 спартанців – героїв Крут».
До 101-ї річниці звільнення Києва від більшовиків у 1920 році: Інститут у травні організував меморіальні заходи біля пам’ятника «Старшинам Армії УНР – уродженцям Києва» та біля братської могили воїнів Війська польського на Байковому кладовищі.
До 100-х роковин від дня розстрілу 361 учасника Другого Зимового походу Армії Української Народної Республіки біля села Базар Житомирської області:
у порозумінні з Генеральним штабом Збройних Сил України та Міністерством оборони України Інститут розробив окремий військовий церемоніал вшанування Героїв Базару. Для його виконання у присутності вищих посадових осіб держави 21 листопада в селі Базар було проведено урочистий захід, що передбачав військовий церемоніал, із вшанування памʼяті Героїв Базару. В урочистостях взяли участь Міністр Кабінету Міністрів України Олег Немчінов, Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко, Голова Інституту Антон Дробович, заступник Міністра молоді та спорту Марина Потапенко, командир 28-ї ОМБр ім. Лицарів Зимового походу підполковник Віталій Гуляєв, голова Житомирської ОДА Віталій Бунечко, заступник голови Житомирської ОДА Юрій Денисовець, голова Житомирської облради Володимир Федоренко, заступник голови Волинської обласної ради Григорій Пустовіт, народні депутати України Анатолій Остапенко, Арсеній Пушкаренко, Артем Кунаєв, Тетяна Грищенко.
До 100-річчя Другого Зимового походу: Інститут підготував та розмістив на офіційному сайті інформаційні матеріали й тематичну презентацію «Героїчний акорд». Матеріали також було надіслано для використання в роботі та поширення до Міністерства освіти й науки, Міністерства культури та інформаційної політики, Українського державного центру національно-патріотичного виховання, краєзнавства і туризму учнівської молоді, Міністерства оборони, Міністерства внутрішніх справ, Міністерства у справах ветеранів України, Служби безпеки України, а також обласних, Київської міської державних адміністрацій.
У регіонах:
До 125-річчя від дня народження Бориса Монкевича: Центральний міжрегіональний відділ Інституту 25 березня провів онлайн-зустріч «Як зберегти живою пам'ять про Українську революцію 1917–1921?».
Також у межах циклу популяризаційних заходів «Пам’ятаймо славні дні Визвольних змагань» відбувся круглий стіл «Антибільшовицький спротив на Поділлі: історія та пам’ять»: 14 вересня – у Ямпільському міському будинку дитячої та юнацької творчості до 100-річчя Бабчинецько-Ямпільського повстання та 7 жовтня – у Літинській селищній раді до 100-х роковин загибелі повстанського отамана Якова Шепеля.
У пам’ять про учасників антибільшовицького спротиву початку 1920-х років Придніпровського краю було підготовлено до друку та видано книгу «Провідники повстанського руху Придніпров’я (за матеріалами органів державної безпеки): збірка документів» (200 примірників). Видання презентували: 13 жовтня – в Музеї історії Дніпра; 11 листопада – в межах конференції «Актуальні проблеми вивчення історичного краєзнавства на Придніпров’ї» у Дніпровському національному університеті; 18 листопада – у Дніпропетровській обласній науковій універсальній бібліотеці.
Одним із найвагоміших проєктів, який Інститут реалізував у співпраці з партнерами та презентував у 2021 році, є Віртуальний музей російської агресії. Це цифровий інструмент, який забезпечує доступ кожного до правди та фактів про ключові події і злочини, скоєні під час тимчасової окупації Росією Криму та війни на сході України. Також віртуальний музей слугує важливим інструментом збереження правди про російську агресію проти України, починаючи з 2014 року. Ресурс містить різнопланові дані російською та англійською мовами. Вся викладена інформація достовірна та базується на перевірених джерелах. Проєкт, з одного боку, може слугувати важливим і зручним джерелом інформації, зокрема, для аналітиків, міжнародників, дослідників, журналістів та тих громадських організацій, чия діяльність пов’язана із захистом прав людини, миробудуванням або дотична до протидії російській агресії чи допомоги її жертвам. З іншого боку, проєкт акумулює результати роботи великої кількості організацій та активістів, які багато років поспіль фіксували факти про події війни та окупації, надає платформу для систематизації і викладу цієї інформації у форматі, доступному для різних аудиторій.
Інститут працював над створенням віртуального музею спільно з Центром дослідження безпекового середовища «Прометей», Представництвом Президента України в Автономній Республіці Крим, Офісом Генерального прокурора, прокуратурою Криму та міста Севастополя, Міжнародним фондом «Відродження». Також до роботи над проєктом долучилися близько 20 авторитетних українських неурядових організацій.
Презентація першого блоку музею, присвяченого окупації Криму, відбулася 19 жовтня у Мистецькому Арсеналі. Друга частина, яка буде присвячена російсько-українській війні на Донбасі та окупації частин Донецької й Луганської областей, – у розробці. Також продовжується наповнення уже презентованої складової музею про Крим даними та аналітичними матеріалами.
10 грудня Коаліція організацій, що опікується захистом прав постраждалих від конфлікту, відзначила Віртуальний музей російської агресії нагородою «Краща ініціатива у сфері історичної пам’яті стосовно російської збройної агресії».
У 2021 році Інститут продовжив працювати над Військовим поховальним ритуалом. Співробітники Інституту з метою вивчення поточної ситуації з увічненням пам’яті сучасних захисників України відвідали низку церемоній поховання військовослужбовців, які захищали незалежність, суверенітет, територіальну цілісність України. Поховання відбувалися як в обласних центрах, так і в сільській місцевості. За результатами цієї роботи Інститут у грудні 2021 року скликав міжвідомчу нараду за участі представників Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Збройних Сил України, Національної гвардії України, Міністерства у справах ветеранів України, на якій було розглянуто комплекс заходів щодо вдосконалення практики застосування військового поховального ритуалу. Зазначені заходи у співдії з учасниками наради будуть відпрацьовуватися у першій половині 2022 року.
На вшанування пам’яті захисників України у сучасній російсько-українській війні був спрямований відеопроєкт «Жінки, які загинули за Україну». Детальніше про нього у розділі «Відеопродукти».
Міжрегіональні відділи Інституту брали участь у підготовці та проведенні в регіонах акції «Сонях пам’яті» до Дня пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України у Чернігівській, Полтавській, Харківській, Дніпропетровській, Одеській, Вінницькій областях. Також до Дня пам’яті Інститут спільно з громадською організацією «Славетна Україна» організував 29 серпня у Музеї становлення української нації в Києві презентацію картини художника Артура Орльонова «Ми є народ».
Крім того, було організовано щомісячні панахиди за загиблими воїнами. У Вінниці відбулося 12 панахид, в Одесі – 11, в Одеській області – 7, у Харкові – 10, у Чернігові – 12, у Полтаві – 6, у Дніпрі – 11, у Луцьку – 12.
З метою належного увічнення пам’яті загиблих захисників України біля Стіни пам’яті загиблих у російсько-українській війні Михайлівського Золотоверхого монастиря у Києві Інститут неодноразово звертався до Київської міської державної адміністрації з проханням вжити невідкладних заходів, щоб припинити паркування автотранспортних засобів біля Стіни пам’яті, що перешкоджає проведенню біля неї меморіальних заходів.
У межах роботи з посилення військово-цивільного співробітництва міжрегіональні відділи Інституту проводили інформаційно-просвітницькі зустрічі з військовослужбовцями. Північно-східний відділ провів 12 таких заходів, підготував 53 мультимедійні презентації та надав консультації з історичної тематики відділу морально-психологічного забезпечення Оперативного командування «Північ». Південний міжрегіональний відділ провів 12 інформаційно-просвітницьких зустрічей та інших заходів. Південно-східний міжрегіональний відділ – 19 інформаційно-просвітницьких зустрічей. Центральний міжрегіональний відділ – 7 зустрічей.
Інститут впродовж року забезпечував проведення або надавав підтримку заходам на відзначення державних свят та пам’ятних дат на загальнодержавному та місцевому рівнях.
День пам’яті Героїв Небесної Сотні 20 лютого
Інститут взяв участь у підготовці та надав підтримку Національному меморіальному комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності у відзначенні пам’ятної дати. У межах програми заходів відбулися: всеукраїнська кампанія «Вдячні за свободу», різнопланові виставки, покази фільмів, екскурсії, презентації видань, відеоматеріалів, а також низка пам’ятних і поминальних заходів, публічних лекцій та уроків. Детальніше у розділі про діяльність музею.
Серед іншого з 18 по 20 лютого пройшли поминальні панахиди біля каплиці на Алеї Героїв Небесної Сотні та у Михайлівському Золотоверхому монастирі, пам’ятна хода, акції «Ангели пам’яті» та «Крила Свободи», покладання квітів і запалення лампадок вздовж алеї. Кульмінацією відзначень 20 лютого став проєкт «Промені Гідності».
Також 18 лютого в Інформаційно-виставковому центрі Музею Майдану відбулася дискусія «Що таке пам’ятати?», яку провели у партнерстві з Інститутом і Міністерством у справах ветеранів за участі Олександра Терещенка, Юрія Юзича, Олександри Бакланової, Лариси Осадчої, Юлії Кравченко, Ігоря Пошивайла.
22 лютого в інформаційному агентстві «Укрінформ» Музей Революції Гідності та Інститут представили й обговорили результати соціологічного дослідження про ставлення до Революції Гідності та її комеморації.
Міжрегіональні відділи Інституту організували або долучилися до проведення пам’ятних заходів на місцевому рівні у Вінниці, Чернігові, Луцьку, Підгорному та Доброславській ОТГ.
День пам’яті та примирення 8 травня і День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 9 травня – дивіться розділ вище «Заходи з увічнення пам’яті про опір та вигнання нацистів, трагедію Бабиного Яру та праведників».
День пам’яті жертв політичних репресій 16 травня
Інститут щороку у співпраці з Національним історико-меморіальним заповідником «Биківнянські могили» проводить державні пам’ятні заходи на території меморіального комплексу у Биківні під Києвом, що є одним з найбільших місць поховань жертв політичних репресій комуністичного режиму в Україні. 16 травня у межах заходів відбулися панахида та покладання квітів посадовими особами держави й громадянами. Інститут серед іншого організував доїзд учасників заходів від представників органів влади і духовенства та громадян, охочих віддати шану вбитим, до Биківні.
Також разом із заповідником «Биківнянські могили» було реалізовано інформаційний проєкт «Пам’ять Биківні» з пошуку історій про репресованих родичів. Чотири родинні історії були опубліковані на сторінці Інституту у фейсбуці. Продовжено проєкт «Биківнянська трагедія: імена з безіменних могил», започаткований у 2017 році. Напередодні пам’ятної дати було оприлюднено альбом з 18 листівок, які стисло розповідають про людей, похованих у Биківні. Також Інститут оприлюднив ролик, присвячений пам’яті жертв політичних репресій, який створила творча майстерня Bober Film Studio за підтримки Інституту та заповідника «Биківнянські могили».
Співробітники міжрегіональних відділів взяли участь у жалобних заходах Вінницької, Одеської облдержадміністрацій та міських рад, Волинської ОДА й Луцької міської ради, Харківської ОДА на Меморіалі жертв політичних репресій, у Чернігівській області на місці таємного поховання у 1937–1938 роках жертв репресій поблизу села Халявин. Також Центральний міжрегіональний відділ взяв участь у проведенні вечора пам'яті жертв комуністичних тоталітарних репресій у смт Тиврів Вінницької області. Південно-східний міжрегіональний відділ взяв участь у заходах, організованих Дніпровським товариством політв’язнів та репресованих спільно з Дніпропетровською обласною державною адміністрацією.
День захисників і захисниць України 14 жовтня
До пам’ятної дати у Києві було презентовано перший мальопису Інституту «Оборона Замостя. Легенда про лопату».
У регіонах:
Центральний міжрегіональний відділ презентував виставку «Воїни. Історія українського війська» у Вінницькому обласному молодіжному центрі «Квадрат». Представники відділу взяли участь в офіційних заходах, організованих Вінницькою облдержадміністрацією та Вінницькою міською радою.
Північно-східний міжрегіональний відділ взяв участь в організації у Чернігові, Харкові, Полтаві офіційних заходів на обласному рівні та у проведенні тематичного заходу у Чернігівському обласному молодіжному центрі.
Південно-східним міжрегіональним відділом презентовано книгу «Провідники повстанського руху Придніпров'я» в Музеї історії Дніпра.
Західний міжрегіональний відділ взяв участь в офіційних заходах, організованих Волинською ОДА та Луцькою міською радою, а також спільно з Волинським обласним краєзнавчим музеєм провів семінар, присвячений захисницям України в українській історії, та організував експонування вуличної виставки «Люди свободи».
Південний міжрегіональний відділ взяв участь в офіційних заходах Одеської облдержадміністрації та Одеської міської ради. Крім того, представники відділу спільно з місцевою владою та громадськістю вшанували пам'ять загиблих за Україну воїнів-земляків – як героїв Першого Зимового походу 1919–1920, так і героїв сучасної війни за суверенітет і територіальну цілісність України у місті Ананьїв. Взяли участь у фестивалі «Пісні, народжені в АТО», який відбувся у місті Овідіополі та смт Доброславі.
День Гідності та Свободи 21 листопада
Інститут долучився до підготовки та проведення державних заходів та заходів інформаційного характеру з відзначення Дня Гідності та Свободи. Було створено міжвідомчу робочу групу з метою належного відзначення пам’ятної дати, а також організовано її засідання. Інститут направив тематичні інформаційні та візуальні матеріали для використання під час проведення заходів Офісу Президента, Міністерству освіти і науки, Міністерству оборони, Міністерству закордонних справ, Міністерству у справах ветеранів України, Українській бібліотечній асоціації, Українському державному центру національно-патріотичного виховання.
Також Інститут надав сприяння Національному меморіальному комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності у проведенні заходів. Зокрема, музей відкрив на Майдані Незалежності унікальну вуличну виставку-мальопис «Мальована історія Майдану» на основі графічного роману про Революцію Гідності художника Олександра Ком’яхова. Також було відкрито Галерею протестного мистецтва на вулиці Липській, 16, у Києві, де представлено виставку «Мистецький Барбакан. Ретроспекція». 18–19 листопада відбувся науковий форум онлайн «Революція Гідності: на шляху до історії» з фокус-темою: «Сучасні медії й революції нового типу в Україні та світі» за участі провідних українських істориків та дослідників новітньої історії України з-за кордону. 20 листопада в Інформаційно-виставковому центрі Музею Майдану відбувся показ та обговорення фільму «Історія українських Майданів – від протестів на граніті до Революції Гідності». 21 листопада відбулися презентація й обговорення документального фільму «Як домовлявся Майдан» про культуру домовляння під час Революції Гідності. 21 листопада музей презентував спільно з Громадським телебаченням мультимедійний імерсивний проєкт «Відчуття Майдану» – інсталяції з LED-екранів на Майдані Незалежності, на яких під музичні треки ДахаБраха та Dakh Daughters транслювалися архівні кадри, зняті «Громадським» під час Революції Гідності.
Міжрегіональні відділи Інституту взяли участь в урочистих і меморіальних заходах, організованих обласними державними адміністраціями та міськими радами у Вінниці, Чернігові, Луцьку, Одесі.
День пам’яті жертв Голодомору 1932–1933 та масових голодів 27 листопада
Інститут забезпечив проведення державних заходів на території Національного музею Голодомору-геноциду в Києві. У вшануванні пам’яті жертв на державному рівні взяли участь Президент України, перші особи держави, голова Українського інституту національної пам’яті, громадськість. Відбулася традиційна акція «Запали свічку пам’яті» на території меморіального комплексу. Інститутом було розповсюджено близько 4000 лампадок та оформлено схили довкола меморіалу. Загалом участь у пам’ятних заходах взяли понад 4000 осіб.
З 15 по 27 листопада тривала інформаційна кампанія Інституту. У фокусі кампанії були діти, як найвразливіша категорія жертв сталінського геноциду. А також, те, як розмовляти з сучасними дітьми та підлітками про Голодомор, щоб не травмувати, але водночас передати пам’ять про трагедію наступним поколінням. Крім того, Інститут звертав увагу, що кожен може долучитися до вшанування пам’яті жертв Голодомору, запаливши ввечері пам’ятного дня свічки у вікнах своїх осель. Гаслами інформкампанії були «Пам’ятаймо наймолодших», «Збережи пам’ять», хештег – #ГолодоморДитячимиОчима.
У межах кампанії Інститут розробив та поширив вуличну соціальну рекламу (автор плакатів – Костянтин Поліщук). У Києві було виготовлено та розміщено 10 білбордів, 20 метролайтів, 20 сітілайтів. Також Інститут надав банери для поширення в регіони.
23 листопада в Укрінформі було проведено круглий стіл з експертами «Як говорити з дітьми про Голодомор» та презентовано комплекс матеріалів про історію Голодомору для дітей дошкільного віку, до якого увійшла книга письменниці Катерини Єгорушкіної «Скриня».
Загалом у межах інформаційної кампанії на офіційному сайті та сторінках інституту у соціальних мережах було оприлюднено 41 публікацію. Зокрема, розповіді тих, хто пережив Голодомор і залишив дитячі спогади про трагедію, а саме: Сергія Плачинди, Галини Плаксій, Олеся Бердника. А також розповідь, в яких умовах доводилося виживати дітям під час Голодомору. Керівництво, співробітники Інституту та запрошені спікери дали 9 коментарів та інтерв’ю на тему вшанування пам’яті жертв Голодомору та розповіді про трагедію геноциду дітям.
Крім того, у 2021 році виповнилося сто років від початку першого масового голоду в Україні 1921–1923 років та 75 років від масового голоду 1946–1947 років. Інститут підготував, оприлюднив та поширив на телеканали два інформаційні ролики, щоб нагадати про масові голоди, жертвами яких стали сотні тисяч українців.
Також Інститут підтримав публічну панельну дискусію «Демографічні втрати України внаслідок Голодомору: наука vs інструменталізація історії в минулому і сьогоденні» та Всеукраїнський форум «Сила пам’яті: молодь говорить про Голодомор».
У регіонах:
Центральний міжрегіональний відділ презентував методичний комплекс матеріалів про історію Голодомору для дітей дошкільного віку та книгу Катерини Єгорушкіної «Скриня» для бібліотек Вінниці. А також передав книгу «Скриня» у бібліотеки всіх територіальних громад Вінницької області.
Співробітники Північно-східного міжрегіонального відділу презентували книгу «Чорні дошки України. Чернігівська область» у Чернігівській облдержадміністрації та книгу «Пам’ять роду» у Полтаві.
Південно-східний відділ спільно з місцевими органами влади провів у Дніпрі мітинг-реквієм на вшанування жертв Голодоморів на 9 кілометрі Запорізького шосе.
Також представники міжрегіональних відділів взяли участь в офіційних поминальних заходах у Вінниці, Луцьку, Одесі, Чернігові, Харкові, Полтаві.
Заходи до інших державних свят, пам’ятних дат, ювілеїв, визначених нормативними актами Президента, Верховної Ради та Кабінету Міністрів України, й централізованих заходів Міністерства культури та інформаційної політики України
До 150-річчя Лесі Українки: Інститут організував серію онлайн-лекцій про маловідомі аспекти життя і творчості письменниці: Петра Кралюка «Леся Українка як євроінтегратор»; Сергія Романова «Як москаль віри не діймає: Леся Українка і російська імперія»; Олександра Хоменка «Леся Українка й Українська революція 1917–1921». На сайті та фейсбук-сторінці було опубліковано інформаційні матеріали: 10 фактів про Лесю Українку, тест на знання творчості та фактів з її біографії, челендж з прочитання поезії.
До 35-х роковин Чорнобильської катастрофи: спільно з Українським радіо виготовлено аудіоролик тривалістю 1 хв з аудіохронікою розмови диспетчерів у перші хвилини після аварії на ЧАЕС та інформацією про її причини і наслідки. У межах загальноукраїнської акції на вшанування пам’яті ліквідаторів і жертв катастрофи ролик був наданий для трансляції ключовим радіостанціям та обласним державним адміністраціям. Також Інститут опублікував статтю «Що про Чорнобиль (не)приховувала радянська влада» та поширив на офіційній сторінці у фейсбуці серію дописів на цю ж тему. Студентам історичного факультету Волинського національного університету імені Лесі Українки було презентовано видання Інституту про аварію на ЧАЕС.
До 130-річчя Євгена Коновальця: Інститут організував онлайн-лекцію Івана Хоми «Євген Коновалець: маловідомі факти військово-політичної діяльності» та онлайн-зустріч «(Не)знаний Коновалець: відверта розмова істориків». На сайті Інституту було розміщено статтю «Мистецтво єднати: штрихи до портрета Євгена Коновальця».
До 30-річчя Збройних Сил України: Інститут спільно з Жіночим ветеранським рухом презентували у Національному музеї історії України у Другій світовій війні відеопроєкт «Жінки, які загинули за Україну» та провели дискусію «Жінки в українській визвольній боротьбі у 20–21 століттях. Чи місце жінки в армії?». Захід відкрив Міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко. Показ і дискусію відвідали понад 40 людей. Детальніше про відеопроєкт у розділі «Відеопродукти».
Крім того, організовано серію міжрегіональних онлайн-зустрічей до важливих національних свят та дат: 21 січня – «Україна Соборна» до 102-ї річниці проголошення Акта Злуки Української та Західноукраїнської народних республік; 23 лютого – «Леся Українка єднає»; 14 квітня – «Традиції українського благодійництва (до 180-річчя Христини Алчевської)»; 29 квітня – «Весна-2014. Як українці зупинили «Новоросію».
Задля збільшення кількості якісних статей, дотичних до тем історії України, української державності, національної пам’яті, в україномовній Вікіпедії Інститут ініціював та провів з громадською організацією «Вікімедіа Україна» марафон «Місяць історії української незалежності» зі створення та покращення, які висвітлюють історію України впродовж останніх 30 років. Для цього було підписано Меморандум про співпрацю між Інститутом та ГО «Вікімедіа Україна». Сам конкурс тривав з 28 червня по 27 липня, а за його результатом було створено 71 і поліпшено 23 статті у вільній енциклопедії. 25 серпня відбулось нагородження найактивніших учасників марафону.
Продовжуючи співпрацю з ГО «Вікімедіа Україна» та прагнучи збільшити кількість і поліпшити візуальний контент про національно-визвольну боротьбу українців у ХХ столітті, Інститут підтримав спецномінацію «Пам’ятки національно-визвольної боротьби» в межах української частини міжнародного фотоконкурсу «Вікі любить пам’ятки». У результаті учасники конкурсу охопили 37 об’єктів з 11 регіонів України, найбільше – з Вінниччини, Чернігівщини та Києва. Детальніше про результати конкурсу.
Задля популяризації історії Криму та кримськотатарського народу було організовано 9 листопада в Інформаційно-виставковому центрі Музею Майдану круглий стіл «Історія Криму та кримськотатарського народу: стан дослідження та перспективи вивчення» за участі кримських істориків.
Серед інших заходів – онлайн-конференція «Агатангел Кримський: страчений феномен» до 150-річчя з дня народження вченого та лекція співробітника Інституту Віталія Огієнка «Перевинайдення» колективної пам’яті і примирення конфліктного минулого».
Упродовж року співробітники міжрегіональних відділів у співпраці з закладами культури та освіти проводили популяризаційні заходи з питань відновлення і збереження національної пам’яті у регіонах. Зокрема, Північно-східний відділ організував або взяв участь у 100 різнопланових заходів (конференції, семінари, зустрічі, лекції, бесіди, презентації видань, вечори тощо) у містах і селах Чернігівської, Полтавської, Харківської областей; Південний міжрегіональний відділ – 47 заходів; Центральний міжрегіональний відділ – 54 заходи у населених пунктах Вінницької, Хмельницької, Житомирської, Черкаської областей; Південно-східний міжрегіональний відділ – 43 заходи у Дніпропетровській, Донецькій, Кіровоградській областях; Західний міжрегіональний відділ – 15 заходів у Волинській та Львівській областях.
Презентації проєктів Інституту:
Детальніше про видавничі, виставкові та відеопродукти, створені Інститутом у 2021 році, у наступних розділах.
Інститут реалізував 23 видавничі проєкти. 15 видань підготовлено та видано загальним накладом 8 895 примірників. 8 видань підготовлено до друку (створені електронні макети).
Видані:
графічний роман «Оборона Замостя. Легенда про лопату» (750 примірників) – перший комікс, створений Інститутом;
фотоальбом «Незалежність. Найкращий час / Independence. Prime Time» до 30-річчя проголошення Незалежності України (1000 прим.);
англомовний переклад книги Анастасії Лисивець «Скажи про щасливе життя» («Speak of the happy life…») (1000 прим.);
популяризаційні матеріали «Броня та крила трьох стихій: українське військо в небі, на землі та на морі» у вигляді паперових моделей техніки часів Української революції 1917–1921 (295 комплектів);
книги:
«Митрополит Андрей Шептицький та нацистський режим (1941–1944). Між християнськими ідеалами та політичними реаліями» (500 прим.);
«Джемілєв Мустафа. Від Узбекистану до України: хроніки боротьби за права людини» (500 прим.);
«Сверстюк Євген. Іван Котляревський сміється» (500 прим.);
«Пересильна тюрма № 25 у Львові» (1000 прим.);
«Диявол в історії» Владіміра Тисменяну (500 прим.);
«Останній бій. Полеглі Герої війни з Росією» (150 прим.);
«Репресії проти учасників антибільшовицького руху в Україні (1917–1925 рр.). Анотований покажчик архівних справ «Припиненого» фонду архівів тимчасового зберігання регіональних органів СБУ» (100 прим.);
«Провідники повстанського руху Придніпров’я (за матеріалами органів державної безпеки): збірка документів» (200 прим.);
брошури виставок:
«1920: на захисті Європи від більшовизму» (700 прим.);
«Воля України або смерть. Повстанський рух в Україні у 1919–1923 роках» (1000 прим.);
«Досвід, куплений дорогою ціною…: українська дипломатія 1917–1926» (700 прим.).
Підготовлені до друку:
книги:
«Без ротації» про вихідців з Донбасу – учасників російсько-української війни;
«Українська справа: Медвинське повстання 1919–1922 рр. у фактах, постатях і спогадах»;
книга про Угорську революцію 1956 року за матеріалами архівів КДБ;
фотоальбом творів шістдесятниці Любові Панченко;
збірник матеріалів засідань (доповідей учасників) Українсько-польського форуму істориків;
підручний посібник щодо оновлення змісту експозицій шкільних музеїв «Революція в музеї»;
брошури виставок «Українська революція 1917–1921 років: регіональний вимір» та «Наказано не знати: українські археологи в лещатах тоталітаризму».
Друкована продукція Інституту поширюється на безоплатній основі у відповідь на обґрунтовані запити. Тож упродовж року опрацьовано та оформлено понад 300 запитів про надання видань. Навчальним закладам, культурним та громадським організаціям передано понад 13 тисяч примірників.
Упродовж 2021 року на виставкових площинах Інституту на Контрактовій площі та вулиці Хрещатик (біля Головпоштамту) в Києві експонувалося 7 інформаційно-просвітницьких проєктів, створених як безпосередньо Інститутом, так й у співпраці з партнерами.
«Українська революція 1917-1921: регіональний вимір»:
у січні 2021 на Хрещатику Інститут презентував виставку про перебіг подій Української революції 1917–1921 років у різних регіонах України, а також український національний рух того періоду за її межами. Кожен з 14 тематичних банерів присвячено окремому регіону України або ареалу діяльності українського національного руху.
«До світла Воскресіння крізь терни катакомб»:
у березні 2021, до 75-ї річниці Львівського псевдособору 1946 року, Інститут розмістив на Контрактовій площі інформаційно-просвітницькі стенди про спробу радянської влади ліквідувати Українську греко-католицьку церкву, репресії проти її духовенства і вірних, а також протистояння насиллю влади та особливості виживання в умовах підпілля. Вулична виставка була створена на основі матеріалів Інституту історії церкви Українського Католицького Університету та представила спомини очевидців й активних учасників підпілля, зібрані упродовж 1992–2020 років, документи державних архівів, фотографії з приватних збірок.
«Lend-lease – зброя перемоги. Що замовчувала радянська пропаганда»:
22 червня, до дня початку німецько-радянської війни, на Контрактовій площі Інститут разом із громадськими організаціями «Корпус справедливості» та Blue & Yellow відкрив виставку про ролі держав Антигітлерівської коаліції під час Другої світової війни, зокрема про масштаби та значення допомоги Союзників своєму радянському партнеру. Матеріали виставки підважують тезу радянської та сучасної російської пропаганди про те, що ленд-ліз не відіграв суттєвої ролі у перемозі Червоної Армії на Східному фронті Другої світової війни.
«Мистецтво вільних: художня естетика Української революції 1917–1921»:
до Дня Незалежності Інститут презентував на Хрещатику виставку, присвячену художній естетиці Української революції 1917–1921 років. На 15 банерах всебічно висвітлювався процес творення художньої естетики української державності століття тому: розробки проєктів державних гербів, прапорів, печаток, військової уніформи, естетики державних документів – банкнот, поштових марок, паспортів, грамот тощо; особливості розвитку художнього мистецтва, візуалізації постатей та подій Української революції у картинах, малюнках, листівках, поштівках.
«Виведення радянських військ з Чехословаччини»:
наприкінці серпня – у першій половині вересня на Контрактовій площі експонувалася фотовиставка, створена у співпраці Інституту з Посольством Чеської Республіки в України, Чеським центром в Києві та за партнерства з Національним меморіальним музеєм Революції гідності. В її основі – чорно-білі світлини чеської фотографині Дани Кіндрової, яка зафіксувала історію виведення Центральної групи військ радянської армії з території Чехословаччини упродовж 1990–1991 років. Експозиція лаконічно демонструвала крихкість силових методів тоталітарних систем та важливість встановлення повноцінного внутрішнього суверенітету для успішного проведення реформ.
«На службі Феміді: видатні українські правники, адвокати, мислителі»:
30 листопада на Контрактовій площі запрацювала виставка, присвячена історіям видатних українських правників та адвокатів – Олександра Кониського, Іллі Шрага, Миколи Василенка, Миколи Міхновського, Станіслава Дністрянського, Андрія Лівицького та інших, зокрема, їхній участі в українському визвольному русі, відстоюванні прав українського народу в Російській та Австро-Угорській імперіях, внеску в українське державотворення. Проєкт було створено у партнерстві з Національною асоціацією адвокатів України та Національним педагогічним університетом імені Михайла Драгоманова.
наприкінці 2021 року на Хрещатику відкрилася виставка, яка розповідає про храми Києва, знищені у 1920–1930-х роках більшовицькою владою. Її було створено у співпраці з історичним факультетом Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.
До 150-річчя Лесі Українки Інститут розробив інформаційно-просвітницькі стенди про родину Косачів у культурному та громадсько-політичному житті України «(НЕ) відома Леся Українка: повернення». Презентація та експонування проєкту відбудеться у 2022 році.
Також Інститут долучився до реалізації українсько-американського проєкту, присвяченого історії українського війська періоду Визвольних змагань 1917–1921 «За волю України!». У межах проєкту в Національному музеї історії України у Другій світовій війні було відкрито виставку з унікальними артефактами періоду Української революції 1917–1921, привезеними з 20 музеїв, архівів та бібліотек України й США.
Виставкові проєкти в регіонах
24 серпня у ЛітМузеї Харкова відкрився спільний виставковий проєкт Північно-східного міжрегіонального відділу Інституту та Харківського літературного музею про становлення незалежності на Харківщині «30 (к) років до Незалежності по-харківськи». На інформаційно-просвітницьких стендах крізь призму раритетних світлин розповідалося про доленосний 1991-й рік, помаранчеву феєрію 2004-го, Революцію Гідності, місця, де харків’яни виборювали, а згодом відстоювали свою незалежність, як змінювалися місто і його мешканці упродовж останніх 30 років.
Також упродовж року у різних містах проводилися презентації та експонувалися виставкові проєкти Інституту, створені у попередні роки. Зокрема, на початку квітня у Вінниці, на Європейській площі, презентовано виставку «Тріумф людини. Мешканці України, які пройшли нацистські концтабори» до Міжнародного дня визволення нацистських концтаборів. 10 червня у Дніпропетровському національному історичному музеї ім. Д. Яворницького відкрито виставку «Наказано не знати: українські археологи в лещатах тоталітаризму». З нагоди 30-річчя Незалежності України 20 серпня у холі Вінницької обласної ради та облдержадміністрації відбулася презентація виставки «Символ твоєї свободи», присвячена державному гербові. 24 серпня виставка «Проти Голіафа» була розгорнута на майдані Незалежності поблизу Вінницької міської ради.
У 2021 році Інститут продовжив висвітлювати та популяризувати події та постаті української історії за допомогою різнопланових відеоматеріалів. Загалом створено 23 відеопродукти.
Зокрема, продовжено документальний цикл Інституту та «Історичної правди» про дисидентів. У 2021 році створено документальні фільми про Івана Дзюбу, Михайлину Коцюбинську та Надію Світличну. Презентація стрічок відбулася 12 січня 2022 року до Дня українського політв’язня.
Продовжено відеопроєкт «Жінки, які загинули за Україну», присвячений пам’яті жінок-військових, які загинули в ході сучасної російсько-української війни. Проєкт реалізував Жіночий ветеранський рух за підтримки Інституту. У 2021 році знято та оприлюднено фільми про Олесю Бакланову, Катерину Носкову й Клавдію Ситник. Загалом проєкт налічує 8 короткометражних фільмів. Усі відео з проєкту публікувалися на фейсбук-сторінках та ютуб-каналах Інституту й Жіночого ветеранського руху, а також у відповідь на запити були надані телеканалам для трансляції. До 30-річчя Збройних Сил України відбулася презентація проєкту.
Також Інститут створив два нові ролики у межах відеопроєкту «Війна і міф», спрямованого на спростування радянських міфів про Другу світову війну, які продовжує використовувати сучасна російська пропаганда. До Дня пам’яті та примирення 8 травня було оприлюднено ролик «Міф «У СРСР День Перемоги завжди був найголовнішим святом». До 1 вересня, дати початку Другої світової війни у 1939 році, – ролик «Міф про «Золотий вересень» 1939 року».
У продовження розповіді та популяризації маловідомої історії півдня України виготовлено два документальні фільми: «Меценат України Євген Чикаленко» (презентований до 160-річчя Є. Чикаленка 21 грудня) та «Всеволод Змієнко. Дві війни одного одесита» (презентований до Дня Соборності у 2022 році).
Також створено серію «Події епохи», до якої увійшли 5 коротких інформаційних роликів про важливі події в історії України XX століття з субтитрами англійською мовою. Вони були створені та оприлюднені до пам’ятних дат: 80-х роковин трагедії Бабиного Яру, 100-річчя Першого Всеукраїнського православного церковного собору, 45-річчя створення Української Гельсінської групи, роковин масового штучного голоду 1921–1923 років та масового штучного голоду 1946–1947 років. Ролики поширювалися на ютуб-каналі, офіційних сторінках Інституту у соціальних мережах та в ЗМІ. Окремі відео транслювалися в ефірі телеканалів, зокрема Суспільного мовника.
Для видання «Броня та крила трьох стихій: українське військо в небі, на землі та на морі» створено п’ять відеоінструкцій зі складання паперових моделей військової техніки періоду Української революції 1917–1921.
Для українсько-американського виставкового проєкту, присвяченого історії українського війська періоду Визвольних змагань 1917–1921 «За волю України!», було знято ролик, який демонстрував однострої, спорядження, озброєння українських підрозділів того часу.
На основі відеозаписів усноісторичних свідчень про події Революції Гідності та за результатами опрацювання понад 200 годин інтерв'ю відібрано відповідні фрагменти для створення популяризаційного відеоматеріалу. Презентація запланована на 2022 рік.
Також створено популяризаційний відеоматеріал з метою загального викладу історії України. Презентація теж запланована на 2022 рік.
Крім того, короткі інформаційні ролики з циклу «Люди епохи» було адаптовано для трансляції на моніторах громадського транспорту. Загалом – 7 роликів: про Катерину Грушевську, Івана Мазепу, Миколу Пирогова, Петра Франка, Номана Челебіджіхана, Павла Чубинського, Андрея Шептицького. Упродовж 2021 року вони транслювалися як соціальна реклама у швидкісних потягах Української залізниці.
Упродовж року Інститут розробляв та надавав Міністерству освіти й науки, Міністерству культури та інформаційної політики, Міністерству закордонних справ, Міністерству у справах ветеранів України, іншим міністерствам, обласним і Київській міській державній адміністрації та ЗМІ методичні рекомендації, візуальні та інформаційні матеріали до пам’ятних дат та підготовки уроків звитяги. Зокрема, до:
Інститут продовжив роботу над Всеукраїнським науково-просвітницьким, історико-краєзнавчим проєктом «Місця пам’яті Української революції 1917–1921 років». Верифіковано інформацію про 300 місць пам’яті, які будуть внесені на карту. У систему було додано модуль карт на сторінці заповнення анкет для швидкого пошуку координат об’єктів.
Тривала робота в межах науково-пошукового проєкту «Жертви польсько-українського конфлікту 1939–1947 років». Упродовж року здійснювалося бета-тестування геоінформаційної інфраструктури проєкту.
Упродовж року Інститут працював над аналітичними матеріалами «Історичний міф у контексті української політики пам’яті та інформаційної війни». Робота над ними продовжиться у 2022 році. Матеріали розкривають актуальні питання міфологізації історії у різноманітних контекстах: політики пам’яті, національної ідентичності, історичної пропаганди. Аналізуються як теоретичні аспекти проблеми історичного міфу, так і прикладні аспекти наукових та політичних дискусій, інформаційних конфліктів у контексті російсько-української війни. У науково-аналітичній доповіді узагальнено саме явище історичного міфу, поширення таких міфів у контексті російсько-української інформаційної війни та надано, у результаті опрацювання історичних джерел, адекватні та перевірені відповіді на таку міфотворчість. Перелік міфів сформований у результаті кількох років опрацювань громадського проєкту «ЛІКБЕЗ. Історичний фронт».
Також Інститут забезпечив загальнонаціональне соціологічне дослідження обізнаності та розуміння громадянами України історії української держави, популяризації її видатних особистостей, а також сприйняття наративів та міфів. За результатами тендеру дослідження проводив Центр стратегічного розвитку територій. Презентація результатів запланована на 2022 рік.
Упродовж року Інститут організував або підтримав низку наукових конференцій, семінарів, форумів.
Зокрема, надав сприяння у проведенні наукової конференції «Чорноволівські читання» 27 березня в Києві за участі дослідників з різних регіонів України.
Виступив співорганізатором Міжнародної наукової конференції «Биківня – від території смерті до місця пам’яті» (до 20-річчя заснування Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили»). Конференція відбулася 23 вересня. Співорганізаторами також були Національний заповідник «Биківнянські могили», Інститут історії України Національної академії наук та Галузевий державний архів Служби безпеки України.
Виступив співорганізатором Міжнародної наукової конференції «Пам’ять Бабиного Яру і Голокост: наукові та суспільно-політичні виміри» (до 80-х роковин початку розстрілів у Бабиному Яру). Конференція проходила 23–24 вересня у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка із трансляцією онлайн. Співорганізаторами також були Інститут історії України НАНУ, Київський національний університет імені Тараса Шевченка та Український центр вивчення Голокосту.
У партнерстві з Міністерством освіти і науки України, Українським інститутом вивчення Голокосту «Ткума» («Відродження»), музеєм «Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні» Інститут провів 5 жовтня в Києві Міжнародну педагогічну конференцію «Уроки Голокосту». Участь взяли методисти обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти – координатори системи викладання історії та суспільних дисциплін в усіх областях України, керівники районних методичних об’єднань, вчителі.
16 вересня у приміщенні Дипломатичної академії Інститут провів науковий форум «Україна: історія на перехрестях гібридної війни, культурної дипломатії та медійного світу», присвячений 80-річчю від дня народження Ореста Субтельного. Метою форуму було вшанування постаті історика та його внеску в українське історієписання, а також обговорення питань популяризації української історії у світі в сучасних умовах гібридної війни. Проведення форуму підтримали Інститут історії України Національної академії наук, Дипломатична академія України імені Геннадія Вдовенка при Міністерстві закордонних справ, Чернівецька обласна рада, видавничий дім «Букрек». Засідання форуму проходили у формі послідовних панелей з одночасною трансляцією на ютуб-каналі Інституту.
Центральний міжрегіональний відділ Інституту організував 13 січня публічну онлайн-дискусію «На шляху до відновлення української держави: козацтво на Поділлі» та 10 березня круглий стіл до 370-річчя оборони на чолі з Іваном Богуном Вінниці від поляків. А також долучився до проведення Всеукраїнської науково-практичної краєзнавчої конференції, присвяченої пам’яті професора Іллі Шульги, дослідника Голодомору і сталінських репресій на Поділлі. Конференція відбулася 24 вересня у Вінницькому педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського.
Інститут надавав сприяння VІІІ Міжнародній науковій конференції «Південь України: етноісторичний, мовний, культурний та релігійний виміри», що відбулася 4–5 червня в Одеському національному морському університеті за участі науковців з України, Румунії, Молдови, Німеччини, Литви, Польщі.
Інститут підтримав 17 червня науково-практичний онлайн-семінар «Західноукраїнська трагедія 1941-го: 80 років тому». А також – наукову конференцію «Український визвольний рух періоду Другої світової війни: пам’ять vs пропаганда», яка проходила в Тернополі 15–16 квітня. Поштовхом до проведення конференції стала дискусія довкола присвоєння тернопільському стадіону імені головнокомандувача УПА Романа Шухевича.
7 серпня у Херсоні відбулася дискусія за участі співробітників Інституту та місцевих краєзнавців на тему: «Деколонізаційні процеси на півдні України». 14 серпня у Маріуполі було проведено круглий стіл із залученням місцевих науковців та краєзнавців.
Крім зазначеного вище, співробітники Інституту як доповідачі, експерти виступали на понад 100 конференціях, семінарах, круглих столах.
Лекції для дипломатів
Для українських дипломатів співробітники Інституту прочитали 6 лекцій на актуальні теми політики національної пам’яті. Зокрема на лекціях йшлося про історичну пам’ять у сучасних міжнародних відносинах; державну політику історичної пам’яті; Другу світову війну та Україну: виклики минулого і сучасності; польську політику національної пам’яті як впливовий чинник українсько-польських взаємин; меморіалізацію місць пам’яті іноземців в Україні; колективну пам’ять. Було розроблено програму лекторію з 8 лекцій. У межах цієї програми залучено трьох зовнішніх фахівців: Мирослава Антоновича з лекцією «Голодомор як злочин геноциду відповідно до міжнародного права», Івана Патриляка – «Складні питання історії ОУН та УПА», В’ячеслава Ліхачова – «Єврейська діаспора та ізраїльська політика пам'яті на міжнародній арені: пріоритети та інструменти».
Співпраця з бібліотеками
У межах співпраці Інституту та Української бібліотечної асоціації у 2021 році реалізовано низку заходів. Зокрема, вебінар «Бути & пам’ятати: пам’ять як інструмент національної безпеки. Актуальні теми та акценти для бібліотечної практики», що відбувся онлайн 10 червня. Захід був покликаний залучити бібліотеки до реалізації державної політики національної пам’яті, сприяти формуванню бібліотечних фондів, надати методичну допомогу та налагодити співпрацю для реалізації нових проєктів.
Також проведено семінар-тренінг «Усна історія: теорія і практика. Можливості бібліотек у долученні до створення усної історії», що відбувся онлайн 1 квітня. Він був спрямований на охочих дізнатися більше про метод усної історії та реалізацію усноісторичних проєктів. У семінарі взяли участь понад 50 слухачів з різних регіонів України.
Розпочато спільний усноісторичний проєкт з Луганською обласною універсальною науковою бібліотекою. Інститут та бібліотека підписали меморандум про співпрацю. Інститут надав зразки програм опитування та методичні рекомендації до проведення усноісторичного інтерв’ю та провів консультації у ході роботи над проєктом. Співробітники взяли участь у науково-практичній конференції «Бібліотека – інтердисциплінарна платформа сучасності» з доповіддю «Наративне інтерв’ю задля спільної пам’яті: єдність історії, журналістики та психології».
Доопрацьовано методичний порадник «Збереження національної пам’яті бібліотеками України. Науково-методичний порадник з участі бібліотек України в реалізації державної політики національної пам’яті».
Співпраця з органами місцевого самоврядування
Співробітники Інституту провели серію семінарів та зустрічей з працівниками апаратів об’єднаних територіальних громад Одеської та Миколаївської областей:
Участь у роботі комісій
Участь у роботі комісій органів місцевого самоврядування:
Представники міжрегіональних відділів Інституту беруть участь у роботі Полтавської, Чернігівської, Дніпропетровської, Волинської регіональних комісій з реабілітації.
Також представники Інституту входять до складу Комісії Міністерства юстиції України з питань дотримання Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки».
Інститут бере участь у роботі Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам'яті учасників антитерористичної операції, жертв війни та політичних репресій. До складу комісії входить заступник Голови Інституту Володимир Тиліщак, який впродовж року брав участь у її засіданнях. Також співробітники Інституту оцифрували 301 документ з архіву ДМВК.
Упродовж року співробітники Інституту брали участь у роботі організаційних комітетів, робочих груп, створених Кабінетом Міністрів України, центральними органами виконавчої влади:
Упродовж року Інститут проводив моніторинг, аналіз інформації та надавав роз’яснення, рекомендації й методичний супровід щодо перейменування об’єктів топоніміки, назв юридичних осіб та демонтажу пам’ятників, пам’ятних знаків на виконання Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки».
Було надано відповіді на всі звернення та запити громадян, організацій, органів місцевого самоврядування та центральних органів виконавчої влади щодо надання роз’яснень з приводу реалізації зазначеного закону.
Надіслано понад 733 листи центральним та місцевим органам влади та самоврядування, установам, організаціям, громадянам щодо реалізації «декомунізаційного» законодавства. У тому числі – 417 листів з роз’ясненнями, рекомендаціями органам місцевого самоврядування, установам та організаціям щодо усунення з публічного простору символіки тоталітарних режимів, зокрема перейменування об’єктів топоніміки, демонтажу пам’ятників та пам’ятних знаків, а також приведення назв юридичних осіб, маркування продукції, розміщеної на офіційних сайтах інформації у відповідність до вимог чинного законодавства.
Також Інститут розпочав підготовку інформаційно-аналітичних матеріалів про реалізацію у 2015–2021 роках законодавства України щодо засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки. У червні 2021 року за дорученням Прем’єр-міністра обласним державним адміністраціям було направлено листа з формою надання інформації до звіту. У липні було проведено онлайн-семінар для працівників місцевих органів влади, відповідальних за збір даних. Проте місцеві органи влади затримали надання відповідей, крім того, частина областей не надала повних даних. У зв’язку з чим затрималась робота над дослідженням.
Станом на кінець року було зібрано дані щодо перейменування 42 тисяч об’єктів топоніміки та демонтажу 1000 пам’ятників та пам’ятних знаків із комуністичною символікою або присвячених комуністичним діячам. Результати дослідження на цьому етапі свідчать про те, що органи місцевого самоврядування, особливо в селах та селищах, обирали нейтральні назви для перейменувань (47,5%). Назви, пов’язані з героїзацією українських захисників, увічненням української державності та незалежності, зустрічаються значно рідше (6%). Частіше органи місцевого самоврядування, обласні державні адміністрації обирали назви на честь відомих діячів науки та культури (8%). Робота над дослідженням продовжиться у 2022 році.
Триває робота, спрямована на осмислення та спростування російських імперських міфів про минуле України.
У межах цього напрямку 2 березня було проведено круглий стіл онлайн «Деколонізація свідомості. Як розповідати молоді історію південної та східної України». Співорганізатором заходу виступив Інститут української археографії та джерелознавства імені М. Грушевського Національної академії наук.
Також упродовж року Інститут провів серію з 4 круглих столів під загальною назвою «Деколонізація: віднайти своє під шаром російських імперських міфів»: 19 листопада у Харкові на тему «Російська імперська культурна спадщина в Україні: як пам’ятати»; 2 грудня у Дніпрі на тему «Імперське минуле в музейному просторі: як переосмислювати»; 9 грудня в Одесі на тему «Як долати наслідки імперської політики забування?»; 16 грудня в Києві на тему «Деколонізація: віднайти своє під шаром російських імперських міфів». Участь в обговореннях брали експерти з різних регіонів України та з-за кордону. Вони також транслювалися онлайн.
Південний міжрегіональний відділ Інституту провів серію круглих столів, спрямованих на розвінчання імперських російських та радянських міфів про південь України. Обговорення організовано спільно з Департаментом освіти та науки при Одеській облдержадміністрації й громадською організацією «Ветеранс ХАБ ОДЕСА». У межах 6 заходів обговорено теми: національно-патріотичне виховання дітей та молоді (21 березня), «Як українці зупинили «русскую весну?» (19 травня), «30 років незалежності України: досягнення та виклики» (28 травня), «Партнери у сфері національно-патріотичного виховання: інноваційні ідеї та пропозиції» (11 серпня), «Діяльність антибільшовицьких підпільних організацій в Одеській губернії у контексті підготовки проведення Другого Зимового походу» (26 серпня).
Інститут продовжує забезпечувати роботу Національної комісії з реабілітації. Упродовж 2021 року проведено 8 засідань Національної комісії (з 13 по 20 засідання).
Комісія розглянула 982 обґрунтовані пропозиції від регіональних комісій з реабілітації. Визнала реабілітованими 511 осіб, потерпілими від репресій – 267 осіб. Підготовлено проєкти 20 листів-роз'яснень заявникам, 25 і 28 проєктів листів про відмову в реабілітації чи визнанні осіб потерпілими від репресій відповідно. Підготовлено 40 проєктів відповідей на вхідні листи до комісії. Відправлено на повторний розгляд через відсутність необхідних документів 131 обґрунтовану пропозицію. Члени робочої групи комісії надали понад 100 письмових та 980 усних роз'яснень громадянам, органам державної влади та місцевого самоврядування, представникам регіональних комісій щодо питань реабілітації.
23 грудня в Інформаційно-виставковому центрі Музею Майдану у форматі онлайн-конференції проведено семінар щодо реалізації Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917–1991 років». У семінарі взяли участь понад 50 осіб, які беруть участь у роботі регіональних комісій з реабілітації. За результатами семінару підготовлено матеріали (роз’яснення, розгорнуті відповіді на питання учасників, відеозапис семінару, зразки заповнених документів) для розсилки учасникам.
З метою оптимізації роботи у 2022 році у структурі Інституту був створений Сектор забезпечення діяльності Національної комісії з реабілітації.
Відповідно до Положення Інститут щорічно «сприяє пошуку, веденню обліку, облаштуванню, збереженню та утриманню місць поховань учасників воєн, політичних репресій, боротьби за незалежність України».
У 2021 році роботи з пошуку поховань було проведено у 5 населених пунктах, внаслідок чого віднайдено 4 братські поховання та кілька одиничних поховань жертв Голодомору. А саме:
Інститут також організовує дослідження та ексгумацію поховань, які вдалося віднайти внаслідок пошукових робіт. У 2021 році було організовано:
Робота з пошуку поховань та ексгумації здійснюється із залученням відповідних фахівців та організацій.
Також було проведено перепоховання:
У звітному році тривала робота зі збору та узагальнення інформації щодо таких місць пам’яті:
встановлених на території України пам’ятників та пам’ятних знаків, присвячених діячам та подіям, що пов’язані з історією Угорщини та/або угорського народу: загалом обліковано 152 об’єкти. Виявлено 1 невідомий раніше об’єкт. Підготовлено та надіслано листа Офісу Президента з переліком законно встановлених угорських пам’ятників та пам’ятних знаків з метою доручення органам місцевого самоврядування та обласним державним адміністраціям проводити офіційні заходи лише на законно встановлених об’єктах;
встановлених на території України пам’ятників та пам’ятних знаків, присвячених діячам та подіям, що пов’язані з історією Польщі та/або польського народу. Обліковано 345 об’єктів. Виявлено 6 нових (або раніше не відомих) об’єктів. Підготовлено та надіслано листа Офісу Президента з переліком законно встановлених польських пам’ятників та пам’ятних знаків;
загиблих в АТО/ООС, їх місць поховань. До переліку внесено 4496 загиблих;
секторів військових поховань. Узагальнено інформацію щодо 528 секторів військових поховань, на яких поховано 1726 полеглих;
поховань видатних українців за кордоном. За результатами систематизації та узагальнення відомостей були підготовлені листи щодо вжиття невідкладних заходів з порятунку поховань представників української еміграції українським посольствам в Чеській Республіці щодо 14 поховань; у Федеративній Республіці Бразилія щодо 1 поховання; у Республіці Польща щодо 8 поховань; у ФРН щодо 2 поховань, а також листи до МЗС щодо 21 поховання в Австрії та 1 поховання у Новій Зеландії.
Детальніше про пошук поховань, роботу з місцями пам’яті та особливості цього напрямку – в розлогому інтерв’ю начальника відділу обліку та збереження місць пам’яті Павла Подобєда, яке було підготовлене в межах комунікації на підтримку інституційних напрямків роботи Інституту.
Віртуальний некрополь української еміграції
Інститут продовжує наповнення і технічну підтримку електронного геоінформаційного каталогу «Віртуальний некрополь української еміграції» (necropolis.uinp.gov.ua). На цьому онлайн-ресурсі систематизується та відкрита для всіх інформація про поховання за кордоном українців, які долучилися до розбудови української державності та розвитку культури. У звітний період у базі даних проєкту розміщено: у розділі «Кладовища» – 105 карток, у розділі «Поховання» – 6975 карток, у розділі «Населені пункти» – 93 картки. Загалом станом на 31 грудня наявні: у розділі «Кладовища» – 416 карток, у розділі «Поховання» – 10172 картки, у розділі «Населені пункти» – 541 картка. Підготовлено 11 біографічних довідок для внесення до Віртуального некрополя української еміграції.
Під час відряджень делегацій Інституту до Республіки Польща відвідано українські місця пам'яті у м. Перемишль (Муніципальний цвинтар, меморіальна табличка на честь української, польської та єврейської діячок Олени Кульчицької, Вінценти Тарнавської та Гелени Дойч), Український військовий цвинтар у Пикуличах, цвинтарі та меморіали сіл Верхрата, Павлокома, Дев'ятир, Березка біля Бірчи, Сівчини, Вільшани, Грушовичі, Корманичі, Конюша, г. Монастир, Пантеон Михайлові Вербицькому у с. Млини та проведено фотофіксацію поточного стану меморіалів видатним українцям та місць окремих поховань борців за незалежність України. Зібрані фахівцями матеріали опрацьовано та внесено до Віртуального некрополя української еміграції.
30 листопада у Луцьку Інститут провів семінар для представників силових відомств, ОТГ та органів місцевого самоврядування про розв’язання проблем, пов’язаних з увічненням пам’яті жертв війни та репресій. Участь взяли 35 представників Служби безпеки України, органів місцевого самоврядування і територіальних громад із Закарпатської, Рівненської, Тернопільської та Волинської областей.
Великим проєктом у межах цього напрямку у 2021 році стало створення популяризаційного та методичного комплексу матеріалів про історію Голодомору для дітей дошкільного віку. Комплекс містить книгу «Скриня» та додаткові інтерактивні матеріали, розроблені у співпраці з педагогами, істориками, психологами. Він був виданий накладом 2000 комплектів. Презентація проєкту відбулася 23 листопада, до щорічного вшанування пам’яті жертв Голодомору, в межах круглого столу «Як говорити з дітьми про Голодомор».
Також до 80-х роковин трагедії Бабиного Яру Інститут у партнерстві з Українським інститутом вивчення Голокосту «Ткума» та Міністерством освіти й науки України провів всеукраїнський семінар для вчителів і методистів «Культура пам’яті про Другу світову війну та Голокост». Захід відбувся 16–18 серпня у Харкові. Учасниками триденного семінару були методисти обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти – координатори системи викладання історії та суспільних дисциплін в усіх областях України, керівники районних методичних об’єднань, вчителі. Участь взяло 30 осіб. У межах круглих столів, лекцій, інтерактивних занять семінару розглядалися питання: науково-теоретичні основи викладання Голокосту та інших геноцидів; навчально-методичне забезпечення викладання історії Другої світової війни та Голокосту; ефективні методики викладання історії за проєктом «Нова українська школа» тощо.
У межах співпраці з Українським державним центром національно-патріотичного виховання співробітники Інституту взяли участь у III (всеукраїнському) етапі Всеукраїнської дитячо-юнацької військово-патріотичної гри «Сокіл» («Джура») – «Джура – 2021: Буковинська Січ» (старша вікова група). Цей етап проходив у Вижниці Чернівецької області 22–27 липня. Для учасників гри провели історичний турнір на основі створеної Інститутом настільної гри «Українська революція». А також презентували проєкти Інституту, зокрема, відеоуроки «Діалоги про війну».
11 грудня Інститут взяв участь в організації та проведенні VI Форуму українських патріотичних справ «Ми – українці». 150 цьогорічних учасників форуму представляли освітні установи та громадські організації, які працюють у сфері національно-патріотичного виховання.
Також упродовж року співробітники представляли проєкти і напрацювання Інституту на семінарах і тренінгах для освітян:
У сфері управління Інституту перебуває Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності (детальніше в одному з наступних розділів). Крім цього, загалом співпраця з музеями у питаннях збереження національної пам’яті, сприяння в оновленні експозицій залишаються окремим напрямком роботи Інституту.
Відтак у 2021 році Інститут підготував і забезпечив друк інформаційно-довідкових, картографічних, історичних, популяризаційних матеріалів для оновлення експозицій музеїв, зокрема, щодо:
історії російсько-української війни (зміна лінії фронту на Донбасі у 2014 р., час, вік та кількість загиблих тощо);
історії Другої світової війни (карти окупованих територій, спалених сіл, таборів, кількість українців у складі інших армій, смерті та масові переселення, втрати населення і висвітлення цих даних в різні роки);
історії УПА (боротьба ОУН-УПА і НКВС, карта мережі ОУН-УПА під час Другої світової війни, рух похідних груп станом на вересень 1941 року);
історії Голодомору.
Також Інститут проводить навчальні заходи для працівників музеїв.
9–10 вересня Інститут організував науково-практичний семінар для музейних працівників «Сучасний музей та його роль у суспільстві як інституції пам’яті» у співпраці з Музеєм пропаганди (місто Шепетівка Хмельницької області) за підтримки Департаменту інформаційної діяльності, культури, національностей та релігій Хмельницької ОДА. У семінарі взяли участь 30 музейників з Хмельницької, Вінницької, Харківської, Полтавської, Дніпропетровської, Одеської, Львівської, Івано-Франківської, Київської областей. Під час семінару відбулися обмін досвідом між музейниками; аналіз світового досвіду музейної роботи зі складною пам'яттю, актуальних викликів у реекспозиції та створенні нових експозицій; обговорення перспектив розвитку та завдань музею на сучасному етапі.
6–7 грудня Інститут провів 2-денний воркшоп для представників музеїв, освітніх центрів, державних установ, органів місцевого самоврядування на тему «Концептуальні підходи до музеєфікації російсько-української війни». Партнерами в організації воркшопу були Донецька обласна державна адміністрація, Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності, Донецький обласний краєзнавчий музей, Національний музей історії України у Другій світовій війні та компанія «Амузеум». Участь взяли 108 учасників та установ з усієї України, переважно музеї, але також – освітні центри, державні інституції, органи місцевого самоврядування, міжнародні дослідники, журналісти. Дві офлайн-студії працювали в Києві та Краматорську, а також всі охочі долучалися онлайн. Напрацьований у межах воркшопу інструментарій може бути використаний для створення часткових експозицій, тематичних виставок кожним музеєм.
У березні 2021 року офіційно розпочав роботу онлайн-ресурс «Архів усної історії» (ui.uinp.gov.ua). Це політематичний онлайн-архів усних спогадів, який надає вільний доступ усім зацікавленим до зібраних відео- та аудіоінтерв’ю. Запуск онлайн-архіву підсумував багаторічну роботу Інституту зі збору усних свідчень про знакові події в історії незалежної України та української історії XX століття. Зараз в архіві доступні записи свідчень про: Голодомор, Другу світову війну, війну в Афганістані, радянський час та український визвольний рух, Чорнобильську катастрофу, Революцію на граніті, Помаранчеву революцію та Революцію Гідності, російсько-українську війну й окупацію Криму.
Презентація Архіву усної історії відбулася 31 березня 2021 року. Продовжується його наповнення усними свідченнями. Результат роботи з наповнення онлайн-ресурсу в цифрах – це 8 тисяч хвилин змонтованих записів, 4900 хвилин розшифрованих аудіозаписів, 170 інтерв’ю завантажених в онлайн-архів.
Також у 2021 році Інститут продовжував збирати і записувати усноісторичні свідчення. Було здійснено 3 записи учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, 2 записи спогадів про радянське минуле. Записано 20 свідків окупації Криму, на основі свідчень яких в Архіві усної історії створено колекцію «Крим. Окупація». Колекцію було презентовано спільно з Представництвом Президента України в Автономній республіці Крим.
Окрім безпосередньо запису спогадів, Інститут приймає на зберігання свідчення, зібрані іншими дослідниками та інституціями. У 2021 році було прийнято на зберігання:
Сім відеозаписів було передано Архіву усної історії у межах проєкту «Зберігачі пам'яті». Проєкт передбачає фіксацію, збереження та популяризацію досвіду видатних / відомих українців зрілого віку. Оповідачами є люди, які є свідками не однієї важливої події з новітньої історії України, а цілої епохи, а також носіями досвіду і цінностей цієї епохи. На 2022 рік заплановано презентацію цього проєкту. Також планується його продовження і створення на базі цих записів 20-хвилинних відеопередач.
Упродовж року Інститут комунікував щодо державної політики у сфері національної пам’яті, своєї діяльності та проєктів, поширював історичну інформацію та популяризував важливі події та постаті українського минулого за допомогою офіційного сайту і сторінок у соціальних мережах фейсбук, твіттер, інстаграм, каналів у телеграмі та ютубі, а також через взаємодію зі ЗМІ.
За рік з метою інформування ЗМІ та зацікавлених організацій було здійснено 42 масові розсилки. Надано відповіді на запити або забезпечено коментарі, інтерв’ю чи участь в ефірах співробітників Інституту або зовнішніх експертів у відповідь на 233 звернення від медіа (без урахування взаємодії з регіональними ЗМІ співробітників міжрегіональних відділів). Особливу увагу закордонних журналістів привернули пошукові роботи на місці масового захоронення жертв НКВС біля Одеси. З проханням про інформацію або фото до Інституту звернулися BBC London, Canadian Broadcasting Corporation, французькі радіо RFI та газета Libération, французький портал desk-russie.eu та нідерландська газета NRC.
Крім того, важливі повідомлення щодо політики національної пам’яті транслювалися у щонайменше 13 розлогих інтерв’ю Голови Інституту. Серед тем, які найчастіше підіймалися, – пам’ятання складних сторінок минулого та вшанування постатей, щодо яких у суспільстві немає консенсусу; польсько-українські відносини у сфері історичної пам’яті; Бабин Яр та його меморіалізація; створення Архіву національної пам’яті – найбільшого відкритого архіву справ і документів радянських репресивних органів; Голодомор і дослідження кількості його жертв. У контексті декомунізації увага журналістів найбільше була прикута до монумента Батьківщина-Матір, пам’ятника Миколі Щорсу та пам’ятника на могилі Миколи Ватутіна у Києві. Серед закордонних ЗМІ інтерв’ю були дані виданням Do Rzeczy, The Economist, Berliner Zeitung, Spiegel. Резонанс в українському та пострадянському інформаційному просторі здобула колонка Голови Інституту «Про історичну єдність в тюрмі народів».
Інститут оприлюднив 6 офіційних коментарів/заяв.
За допомогою моніторингу інфополя на предмет висвітлення діяльності Інституту було зафіксовано понад 700 переважно нейтральних або позитивних матеріалів, сюжетів чи ефірів, в яких фігурує Український інститут національної пам’яті або теми, дотичні до його роботи й політики національної пам’яті.
Упродовж року системно оновлювалася новинна інформація на офіційному сайті Інституту. Було опубліковано 291 новину та анонс. Створено та оприлюднено 50 інформаційно-новинних дайджестів «Локальна пам'ять», що містили новини зі сфери національної пам’яті з регіонів. За рік сайт відвідало 1 044 665 унікальних користувачів. Аудиторія сайту у 2022 році зросла на 33% у порівнянні з 2021 роком.
Офіційний акаунт у твіттері слугував додатковим ресурсом для поширення новин Інституту. За рік аудиторія сторінки зросла на 300 підписників. Твіти упродовж року мали охоплення у 792 тис.
На офіційному каналі на ютубі за рік було опубліковано 87 відео – в основному відеопродуктів Інституту. У 2021 році саме канал на ютубі став основним майданчиком для трансляції онлайн-подій Інституту. Було охоплено аудиторію у понад 635 тис. глядачів. Кількість підписників зросла на 4000.
На офіційній сторінці на фейсбуці було опубліковано понад 330 дописів. Аудиторія сторінки залишилася практично незмінною – 101 тис. підписників (приріст становив близько 3000), що пов’язано з обмеженням на появу дописів сторінки у стрічках користувачів зі сторони адміністрації фейсбуку. Обмеження були введені на рік у березні 2021 через згадки про полк «Азов» у дописах про загиблих захисників України, які служили в цьому формуванні. Переговори із адміністрацією фейсбуку не змінили введені обмеження, які мають бути зняті у березні 2022 року. Попри обмеження, дописи сторінки охопили аудиторію в 1,9 мільйона читачів.
У 2021 році Інститут заснував канал «Історія та пам’ять» у телеграмі. Було опубліковано 78 дописів. Станом на лютий 2022 року на каналі є 849 підписників. Також Інститут продовжує вести сторінку в інстаграмі, на якій за рік опублікував 66 дописів. Сторінка має 5161 підписник.
Для сайту та сторінок у соціальних мережах Інститут продовжував вести тематичні рубрики: «Історичний календар» («Цей день в історії України»), «Загиблі Герої», «Локальна пам’ять», «Європа – це ми», «УкрНаукПоп», «Військова еліта», «Видатні жінки», «Наші перемоги», «Українці-рятівники».
У 2021 році здійснено аудит інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем Інституту (функціонування, відповідальні виконавці, актуальність). Забезпечено технічну підтримку функціонування програмного забезпечення серверу офіційного вебсайту та програмного забезпечення серверу тематичних сторінок Інституту («Українська Друга Світова», «85-ті роковини Голодомору», «Українська Революція» та інших).
Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності є установою у сфері управління Інституту. Відтак, у серпні-вересні Інститутом було проведено відкритий конкурс на посаду генерального директора Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності. Конкурсна комісія за результатами двох етапів конкурсу визначила переможцем Ігоря Пошивайла.
У 2021 році зусилля команди музею були спрямовані на забезпечення статутної діяльності в умовах пандемії коронавірусу та карантинних обмежень. У підзвітний період музей успішно функціонував на семи основних майданчиках – адміністративному (офіс у Києво-Печерському заповіднику на вул. Лаврській, 9), фондосховищі (приміщення на вул. Академіка Кримського, 27), службі замовника будівництва (офіс у Міжнародному центрі культури і мистецтв ФПУ на алеї Героїв Небесної Сотні, 1), Інформаційно-виставковому центрі Музею Майдану (у будинку Федерації профспілок України на Майдані Незалежності, 2), Виставково-освітньому просторі просто неба «М³: Майдан. Меморіал. Музей» (на алеї Героїв Небесної Сотні, 3-5), приміщенні бібліотеки Музею Майдану та науково-дослідного відділу (вул. Липська, 16); та новому виставковому просторі – Галереї протестного мистецтва (вул. Липська, 16, І поверх), відкритому для відвідувачів з 20 листопада 2021 року.
Важливим здобутком музею у звітному році стало заснування Української коаліції пам’яті. Напрацьовано засадничі принципи Коаліції, проведено перемовини з іншими інституціями, що займаються темою складної історії, визначено план діяльності на найближчий період. Станом на кінець 2021 року Коаліція об’єднала 10 авторитетних інституцій.
Роботу команди музею спрямовано на виконання основних завдань та напрямів діяльності: науково-дослідного, культурно-освітнього, науково-фондового, науково-методичного, експозиційного, просвітницького, комеморативного; здійснювалось ефективне й послідовне виконання програми розвитку музею на п’ять років.
У 2021 році музей виступив ініціатором та організатором різнопланових заходів із відзначення Дня Героїв Небесної Сотні, Дня Гідності та Свободи (до 8-ї річниці Революції Гідності) та окремих заходів до 30-ї річниці незалежності України.
Зокрема, до Дня Героїв Небесної Сотні музеєм було підготовлено програму відзначень, яка охопила не лише Київ, але й регіони по всій Україні. В межах відзначень було презентовано ряд видань, відеоролик для підлітків та молоді «Люди творять історію», інформаційно-методичні матеріали, організовано показ вистави «Майданутий» та презентовано унікальний мультимедійний проєкт «Сторожа Гідності». Кульмінацією 20 лютого стало запалення Променів Гідності. Також було організовано інформаційну кампанію, яка проходила під гаслом «Вдячні за свободу». Вулична реклама (сітілайти, метролайти, білборди) охопила Київ та регіони України. Окрім того, музеєм реалізовано паралельну вуличну соціальну кампанію з популяризації конкретних Героїв Небесної Сотні – їх портрети розміщувалися на вуличних рекламних площинах відповідно до регіону, родом із якого був/була Герой. У межах інформаційної кампанії до Дня Героїв Небесної Сотні у соціальних мережах третій рік поспіль утверджується графічний символ-логотип цього дня – майданівці зі щитами та хештег-гасло #ЦеПроСвободу.
До Дня Гідності та Свободи за підтримки Міністерства культури та інформаційної політики України, Міністерства закордонних справ, Українського інституту національної пам’яті, Київської міської державної адміністрації та ПК «Бігмедіа» у Києві та інших містах України музей підготував насичену програму відзначень: презентації виставок, документальних фільмів, пам’ятні заходи тощо. Також було реалізовано інформаційну соціальну кампанію – «Вільні творити майбутнє», яка включала: відеоролик для телебачення та інтернет-простору, вуличну соціальну кампанію: білборди, сітілайти, метролайти (охоплено Київ та регіони України), флешмоб #БутиГідним як заклик ділитись спогадами і роздумами про Помаранчеву революцію та Євромайдан, а також прохання пов’язати 21 листопада синьо-жовті стрічки.
У звітному році надано підтримку проєкту «Відзнаки Героїв», у межах якого організовано вже ІІІ всеукраїнський конкурс студентських наукових робіт на честь Героя Небесної Сотні Сергія Кемського, забезпечено активну підтримку та просування Відзнаки імені Олександра Капіноса, яка цьогоріч мала нову тему – всеукраїнський конкурс етноблогерів.
Музей став партнером щорічного забігу «Шаную воїнів, біжу за героїв України», який відбувся 28 серпня у Києві. Музей запрошено до співорганізаторів Забігу 2022.
Впродовж року організовано чотири толоки на алеї Героїв Небесної Сотні, акції «Великдень для Героїв» та різдвяні комеморативні заходи.
Важливим здобутком звітного року є запровадження та реалізація нової комеморативної практики персонального вшанування загиблих героїв Революції Гідності в межах проєкту «День народження Героя» на алеї Героїв Небесної Сотні біля Дзвону Гідності, встановленого у грудні 2020 року поруч з «народним меморіалом» Героїв Небесної Сотні. У звітному році проведено 92 церемонії пошанування 107 Героїв Небесної Сотні, у яких взяли участь співробітники музею, а також родичі, близькі друзі героїв, активісти Майдану. Більшість церемоній транслювалися онлайн з метою максимальної популяризації Небесної Сотні.
Загалом різнопланові музейні заходи зібрали аудиторію близько 403 680 осіб (спільно онлайн і офлайн майданчики: сайт, Facebook-сторінки, Youtube-канал, виставкові проєкти, заходи в Інформаційно-виставковому центрі та Галереї протестного мистецтва; у підрахунок не входили масові вуличні заходи, охоплення вуличної соціальної реклами).
У 2021 році музеєм загалом проведено 202 публічних заходи (45 з яких – спільно з партнерами). Значна кількість заходів проводилися онлайн через карантинні обмеження, зокрема у виставковому просторі «М³: Майдан. Меморіал. Музей» представлено проєкт «Багатоголосся» – на основі аудіоспогадів учасників Революції Гідності. У науково-ресурсному центрі та бібліотеці Музею Майдану мали змогу працювати дослідники, які вивчають явище Майдану та протестні рухи в Україні.
Впродовж року записано близько 100 інтерв’ю в межах різних музейних усноісторичних проєктів таких як: «Ініціативи Майдану: люди, події, свідчення», «Топоси гідності», «Рефлексії істориків про Революцію Гідності», Спогади про Революцію на граніті та інші.
Як провідна установа з дослідження подій Революції Гідності, музей організував і провів 18–19 листопада в онлайн форматі науковий форум «Революція Гідності: на шляху до історії». Тема цьогорічного форуму – «Сучасні медії й революції нового типу в Україні та світі». У ньому взяли участь близько сотні науковців з України, Швеції, Канади та Сполучених штатів Америки. Завдяки онлайн-формату лише за два дні форуму пряму трансляцію переглянули майже 1600 осіб. Загалом працівники музею взяли участь у 12 конференціях, у тому числі 5 міжнародних, прочитали понад 10 лекцій для різних аудиторій.
На початку року музеєм організовано публічні обговорення двох всеукраїнських соціологічних досліджень, зокрема щодо ставлення до Революції Гідності та її комеморації та дослідження про обізнаність і сприйняття Революції Гідності школярами.
Важливим напрямком діяльності музею стало поповнення музейної колекції та музейний облік. Потягом звітного періоду забезпечено зберігання та облік 2778 предметів основного фонду та 511 предметів науково-допоміжного фонду. Колекція музею поповнилася на 672 одиниці основного фонду та 59 предметів науково-допоміжного фонду. Проведено закупівлю 28 знакових мистецьких творів на суму 635 156 грн відповідно до процедур. Проведено реставрацію 2 великогабаритних предметів із залученням фахівців Національного науково-дослідного реставраційного центру: майданівське піаніно та платформу під нього.
У 2021 році музеєм реалізовано або продовжено експонування 28 виставок, з них 5 партнерських. Відвідуваність виставок – близько 48 500 осіб. Окрім виставок, музей опікується вуличними інформаційними стендами на алеї Героїв Небесної Сотні та стендами інформаційної системи «Місця Революції Гідності» (на 11 локаціях). Спільне охоплення аудиторії – не менше 36 000 осіб на рік.
Також розроблено дизайн-проєкт тимчасової меморіалізації алеї Героїв Небесної Сотні, в рамках якого оновлено «народний меморіал» – портрети Героїв виготовлено на тривкіших матеріалах та закріплено для уникнення пошкоджень, переміщень, вандалізму. На Європейській площі біля Українського дому та на вул. Грушевського біля Національної бібліотеки ім. Ярослава Мудрого встановлено двомовні інформаційні вуличні стенди, присвячені Революції Гідності та Героям Небесної Сотні, підготовлені музеєм.
Зросла кількість відвідувачів офіційних інформаційних ресурсів музею. За звітний період вебсайт maidanmuseum.org відвідало 98 542 особи; розміщено 240 публікацій. Загальна кількість підписників на сторінках соцмереж – 20 792. На YouTube-каналі розміщено 48 відео; отримано 71 332 переглядів, кількість підписників – 1713 (у 2020 році 1220 підписників). На Facebook-сторінках Музею Майдану та Інформаційно-виставкового центру опубліковано 838 дописів, створено 111 сторінок подій; кількість підписників – 17 453 (у 2020 році 14 050 підписників). В Instagram опубліковано 221 допис, підписників – 1 626 осіб (361 новий). Відеотрансляції та відеоролики на Facebook-сторінках отримали понад 144 000 переглядів.
Протягом року підготовлено 6 видавничих проєктів.
У 2021 році до збірки музею надійшли документальні аудіо, відео та фото з Революції Гідності. Загалом – передано 5 060 архівних фото та 5 відео. Ведеться робота зі збереження документальних відео, аудіо, публікацій, документів з інтернет-мережі – поповнення на близько 2 800 файлів історично цінних матеріалів.
Розпочато укомплектування архіву матеріалів судових засідань у справах Майдану (до кінця року архів судових засідань поповнено 115 відео та документами 290 судових ухвал). Протягом року відфотографовано 108 заходів, відзнято 54 події, підготовлено 26 роликів, оцифровано 1250 предметів фондової колекції.
Результатом пам’яткоохоронних досліджень музею став комплект облікової документації на пам’ятку «Місце протестів та масової загибелі громадян під час Революції Гідності в районі алеї Героїв Небесної Сотні», за формою затвердженою наказом МКУ «Про затвердження Порядку обліку об’єктів культурної спадщини» від 11.03.2013 № 158.
У 2021 році з метою здійснення робіт з музеєфікації пам’ятки Революції Гідності на алеї Героїв Небесної Сотні внесено зміни та доповнення в Проєкт концепції музеєфікації пам’ятки відповідно до оновленої облікової документації. Напрацьовано пропозиції щодо меморіалізації міського простору в районі Маріїнського парку, урядового кварталу, вул. Хрещатик.
Важливим здобутком у 2021 році стало публічне підписання угоди про передачу майнових прав на проєктну ідею будівлі музею із переможцем міжнародного конкурсу в номінації «Музей Революції Гідності» – Kleihues + Kleihues Gesellschaft von Architekten mbH (архітектори: проф. Ян Кляйгус (prof. Jan Kleihues), Йоганес Кресснер (Johannes Kressner), Німеччина) на використання конкурсного проєкту «Музей Революції Гідності» для подальшої розробки проєктно-кошторисної документації та будівництва Національного музею Революції Гідності.
Галузевий державний архів Українського інституту національної пам’яті є ще однією установою у сфері управління Інституту. Його було створено відповідно до статті 12 Закону України «Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917–1991 років» для безпосереднього забезпечення права на доступ до архівної інформації репресивних органів. У майбутньому в Архіві національної пам’яті має бути зосереджено орієнтовно 4 млн справ з архівів Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Міністерства внутрішніх справ, Національної поліції, Міністерства оборони, Державної прикордонної служби, органів прокуратури, судів тощо. Це буде найбільший архів на території України та серед аналогічних архівів країн Центральної та Східної Європи.
Першочерговим завданням команди архіву на цьому етапі є реконструкція наданої будівлі на вулиці Пухівській, 7, у Києві. Проєкт реконструкції приміщення ще у 2020 році одержав позитивний експертний висновок. Проте у зв’язку з перенаправленням коштів у фонд боротьби з коронавірусом, реконструкція у 2021 році залишалася призупиненою.
Окрім промоції необхідності фінансування будівництва архіву, інституція зосередилася на налагодженні співпраці з міжнародними архівними інституціями, наданні консультацій громадянам із пошуку інформації про репресованих, інформаційній роботі задля підвищення в суспільстві розуміння місії та завдань проєкту та загалом можливостей, які надають відкриті архіви.
Зокрема, у 2021 році архів долучився до міжнародних проєктів, покликаних досліджувати діяльність і злочини тоталітарних режимів у Європі в XX столітті, а саме – до Європейської мережі офіційних органів, відповідальних за справи секретної поліції, та Платформи європейської пам’яті та сумління (PEMC).
Також було підписано договори про співробітництво з міжнародними установами:
Надіслано пропозиції щодо співпраці Національному агентству архівів Республіки Молдова та Центру дослідження геноциду та руху опору громадян Литви.
З метою налагодження міжнародної співпраці та участі у спільних проєктах проведено зустріч (у режимі онлайн та офлайн) з представниками Аналітичного центру «Поліс Азія» Республіки Киргизстан (дослідницький майданчик «Есімде»), а також спільний брифінг «Пам’ять про репресії: досвід Киргизстану та України» за участі представників громадської організації «Есімде» (Республіка Киргизстан), які перебували в Україні з метою вивчення депортації киргизів до південних регіонів України в 1930-ті роки.
Упродовж 2021 року команда архіву продовжувала забезпечувати роботу Консультаційного центру з пошуку інформації про репресованих. Центр безоплатно надає допомогу людям, які хочуть дізнатися про долю репресованих осіб у 1917–1991 роках. За 2021 рік до Архіву з питань пошуку репресованих родичів звернулися 1086 громадян. Також у рамках роботи центру в інтернет-виданні «Цензор.нет» було опубліковано 7 матеріалів. Спільно з виданням «НВ» підготовлено 4 історії про репресованих родичів співробітників цього видання.
Архів створив п’ять коротких відеоінструкцій про пошук репресованих родичів, які оприлюднив на офіційному ютуб-каналі. Його працівники провели публічні презентації про пошук репресованих родичів у 16 містах України.
Спільно з громадською організацією «Залізнична спадщина України» архів у 2021 році розпочав проєкт дослідження біографій репресованих працівників залізниць та історій підприємств: депо, дистанцій колії чи зв’язку, майстерень, станцій тощо.
Задля інформування громадськості про Архів національної пам’яті було проведено 6 екскурсій приміщенням на Пухівській, 7, які відвідало орієнтовно 120 осіб (представників державних установ і громадських організацій, студентської та учнівської молоді, журналістів, істориків тощо).
На офіційних сторінках у фейсбуці та інстаграмі створено 420 публікацій про видатних постатей української історії, культури й літератури, учасників визвольного руху. В інстаграмі проведено шість прямих ефірів з відомими громадськими діячами. Кількість підписників інстаграм-сторінки становить 2 400 осіб, кількість підписників фейсбук-сторінки – 8 800 осіб.
На запрошення Секретаріату Кабінету Міністрів України директор архіву взяв участь у зустрічі «Партнерство «Відкритий Уряд»: 10 років разом» 23 вересня. Архів було відзначено нагородою Ініціатива «Партнерство «Відкритий Уряд» в Україні у сфері відкриття доступу до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917–1991 років.
Інститут продовжує розширювати зв’язки з партнерами за межами держави для врахування європейського досвіду з формування та реалізації державної політики у сфері національної пам’яті, а також з метою поширення інформації про українське минуле та популяризації України у світі.
Упродовж року в межах розвитку співпраці з Посольством Федеративної Республіки Німеччина Інститут сприяв експонуванню виставки «Злам на Сході. Життя змінюється» Німецького федерального фонду дослідження диктатури СЄПН (Соціалістичної єдиної партії Німеччини) та Уповноваженого Федерального уряду у справах нових федеральних земель у Луцьку, Харкові та Дніпрі. Також у межах співпраці з Посольством ФРН та Ґете-Інститутом було надано сприяння в комунікаційному супроводі та експонуванні виставкового проєкту «Камені спотикання» протягом вересня, жовтня та листопада у Києві.
Співробітники Інституту брали участь у заходах за кордоном з питань збереження національної пам’яті та подолання спадщини тоталітаризму. 22 серпня на Українському військовому цвинтарі у Перемишлі (Польща) відбулась церемонія урочистого покладання квітів до пам’ятника воїнам Армії УНР. Організатором заходу виступили Сили спеціальних операцій Збройних Сил України у співпраці з Українським інститутом національної пам'яті й українською громадою у Польщі. 24 серпня на Вольському цвинтарі у Варшаві (Польща) відбулись заходи з вшанування пам'яті козаків та старшин Армії УНР. Участь у заходах взяли представники Інституту Павло Подобєд та Володимир Булгаков, представники Посольства України в Польщі, Сил спеціальних операцій Збройних Сил України, української громади в Польщі, польських органів місцевої та державної влади, православного духовенства.
У межах роботи з реалізації положень міжнародних договорів України в частині збереження місць пам’яті та поховань жертв Голодомору 1932–1933, масового голоду 1921–1923, 1946–1947 років та політичних репресій, воєн, осіб, які брали участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України Інститут ініціював внесення змін до Угоди між Урядом України та Урядом Федеративної Республіки Німеччина про догляд за військовими могилами в Україні й у Федеративній Республіці Німеччина від 10.06.1993 р. Проєкт нової редакції угоди надісланий Міністерству закордонних справ України. Зазначені зміни спрямовані на розв’язання проблеми з оплатою за землекористування могил борців за незалежність України. Очікується розгляд проєкту угоди на найближчому засіданні Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті учасників антитерористичної операції, жертв війни та політичних репресій.
У звітному році Інститут продовжив укладати угоди про партнерство з іноземними інституціями, співпраця з якими сприятиме популяризації історії України, її видатних особистостей, збереженню національної пам’яті українського народу, подоланню спадщини тоталітаризму та історичних міфів. Зокрема, укладено Меморандум про партнерство з німецькою ГО «Bamberg:UA», з Goethe-Institut (Ґете-Інститутом) та з чеською Асоціацією з міжнародних питань.
Також Інститут реалізував низку спільних міжнародних проєктів.
Зокрема, спільно з ГО «Bamberg:UA» організовано та проведено чотири українсько-німецькі онлайн-семінари на тему «Україна у Другій світовій війні: непроговорена історія».
Співробітники Інституту спільно з чеським Інститутом вивчення тоталітарних режимів брали участь у підготовці виставки «Довга дорога до самостійності. Українська історія XX століття» до 30-річчя незалежності, яка відкрилася 7 червня у Празі, на площі Їржі з Подєбрад. Проєкт розповідає про становлення української державності впродовж минулого століття. Автор виставки – чеський україніст та історик Давід Свобода. З підготовкою матеріалів для проєкту допомагали історикиня Анна Хлебіна та начальник наукового управління Українського інституту національної пам’яті Ярослав Файзулін.
Спільно з представниками Посольства Чеської Республіки в Україні, Чеського центру у Києві та Національного музею Революції Гідності Інститут відкрив 19 серпня у Києві фотовиставку «Виведення радянських військ з Чехословаччини» (детальніше у розділі «Виставкові проєкти»).
Також Інститут узяв участь у міжнародному проєкті з організації та проведення конкурсу шкільних проєктів з усної історії. Було підготовлено та укладено меморандум про співпрацю з чеською громадською організацією «Асоціація з міжнародних питань». Проведено 4 семінари для вчителів «Усна історія: теорія і практика». Після завершення навчання учасники семінарів могли взяти участь у конкурсі шкільних проєктів з усної історії. Тематичний фокус – життя у радянські 1980-ті та Чорнобильська катастрофа. Записи інтерв’ю з проєктів, які перемогли у конкурсі, заплановано розмістити онлайн в Архіві усної історії.
У межах співпраці з Платформою європейської пам’яті та сумління було розшифровано та перекладено тексти для створення українських субтитрів до циклу освітніх роликів про порушення прав людини комуністичним і нацистським тоталітарними режимами. Робота над публікацією циклу з україномовними субтитрами буде продовжена у 2022 році.
У межах роботи з організації та проведення засідань консультаційної групи щодо врегулювання проблемних питань у сфері впорядкування та захисту українських та польських місць пам’яті та місць поховань в Польщі та Україні проведено підготовче засідання 17 лютого 2021 року, після чого тривало узгодження тексту Положення про консультаційну групу. Український інститут національної пам’яті спрямував свої останні уточнення на початку травня 2021 року і з того часу очікує відповіді від польського Інституту національної пам’яті. 29 липня 2021 року Інститут ініціативно звернувся листом до новопризначеного голови Інституту національної пам’яті Республіка Польща з пропозицією провести зустріч і налагодити діалог щодо робочих питань, але станом на сьогодні відповіді від польської сторони не отримали. 20 вересня 2021 р. Інститут направив повторного листа ІПН з пропозицією поновити роботу над створенням консультаційної групи. Відповідь очікується.
Міжнародні заходи та зустрічі за участі Голови Інституту:
25 січня – участь в онлайн-форматі у щорічній зустрічі (за 2020 рік) Ради учасників Платформи європейської пам’яті та сумління.
24 лютого – зустріч в онлайн-форматі з Черрі Деніелс, Спеціальним посланником з питань вшанування пам’яті про Голокост, яка представляє Бюро у справах Європи та Євразії Держдепартаменту США.
27 квітня – участь в онлайн-дискусії, присвяченій 35 роковинам Чорнобильської катастрофи на полях Генеральної Асамблеї ООН.
9 червня та 15 листопада – участь у засіданнях Опікунської ради Німецького федерального фонду «Пам’ять, відповідальність і майбутнє».
24–28 червня – візит делегації Інституту у складі Голови Антона Дробовича, співробітників Володимира Булгакова та Ігоря Чорного до Республіки Польща. Делегація відвідала братську могилу воїнів УПА на горі Монастир, де взяла участь в урочистих заходах із вшанування пам’яті загиблих захисників України. 27 червня Голова Інституту взяв участь у щорічних традиційних меморіальних заходах на Українському військовому цвинтарі у Перемишлі.
1 вересня – зустріч з Надзвичайним і Повноважним Послом Держави Ізраїль в Україні Міхаелем Бродським.
2 вересня – участь у міжнародній конференції «Від пакту Гітлера-Сталіна до нападу на Радянський Союз» (Варшава), зокрема у панельній дискусії «Винищувальна війна на Сході – до та після нападу на Радянський Союз». Голова Інституту виступив із доповіддю на тему «Початок Другої світової війни та питання демаркації польсько-українського кордону: логіка та міжнародне право проти російської люмпен-пропаганди».
3–6 вересня – участь у міжнародній конференції імені Леннарта Мері (Таллінн). У 2021 році у фокусі конференції були теми фрагментації суспільства й ідентичностей, небезпечних впливів дезінформації, кризи довіри та зростання ворожнечі. Голова Інституту виступив під час сесії «Ubi concordia, ibi Victoria: де єдність, там і перемога» з доповіддю на тему «Війна пам’ятей як особливе явище у протистоянні України російській гібридній агресії».
28 вересня – зустріч з делегацією архівістів та істориків з Казахстану на прохання Посольства Республіки Казахстан в Україні.
6 жовтня – зустріч зі Спеціальною посланницею США з питань Голокосту Еллен Жермен.
7 жовтня – зустріч з Послом Франції з прав людини Дельфін Боріон.
8 листопада – участь у брифінгу Німецького федерального фонду «Пам’ять, відповідальність і майбутнє» на тему основних інвестиційних принципів та стратегії сталого розвитку фонду й онлайн-зустріч з керівництвом фонду.
8 та 12 листопада – зустрічі з представниками Меморіального фонду «Жертвам комунізму» за сприяння Посольства України в США.
12 листопада – онлайн-участь у щорічній зустрічі Ради учасників Платформи європейської пам’яті та сумління. У рамках зустрічі Голова Інституту взяв участь у міжнародній конференції та виступив із доповіддю на тему «Розпад Радянського Союзу: український погляд».
28 листопада – зустріч з Кетрін Девенпорт та представниками Посольства Великої Британії в Україні.
У 2021 році Український інститут національної пам’яті реалізував 94% пунктів Плану роботи. Не виконано з різних причин лише 6% завдань визначених Планом роботи на 2021 рік.
У рамках відзначення пам’ятних днів та річниць важливих подій у звітному році Інститут у межах своєї компетенції забезпечував тематичний, інформаційний та популяризаційний супровід державних заходів, а також здійснював власні заходи. Зокрема, Інститут брав участь у підготовці та надавав підтримку органам державної влади у відзначенні таких пам’ятних дат: День пам’яті Героїв Небесної Сотні; День пам’яті та примирення та День перемоги над нацизмом; День пам’яті жертв політичних репресій; День захисників і захисниць України; День Гідності та Свободи.
Спільно з партнерами було проведено різнопланові заходи, а саме: всеукраїнські інформаційні кампанії, акції в соціальних мережах, спецпроєкти зі ЗМІ, соціальні кампанії, різнопланові виставки, покази фільмів, екскурсії, презентації видань, відеоматеріалів, а також низку комунікаційних заходів (круглих столів, конференцій тощо), комеморативних заходів, публічних лекцій та уроків. Співробітники Інституту підготували та поширили до відзначення кожної пам’ятної дати інформаційно-методичні матеріали, відеоролики, тематичні колонки, статті, інтерв’ю, друковані видання тощо.
Інститут відігравав головну роль в підготовці та проведенні державних заходів та заходів інформаційного характеру з відзначення Дня пам’яті жертв голодоморів. Серед іншого, Інститутом розроблено тематику та гасла інформаційної кампанії, створено інформаційні, візуальні та відео матеріали.
У нормотворчій діяльності Інститут, серед іншого, працював за напрямками: забезпечення діяльності інституцій, що працюють у сфері національної пам’яті; впорядкування календаря пам’ятних дат; охорони місць пам’яті; упорядкування державних комеморативних практик.
Серед пріоритетних напрямів роботи Інституту у 2021 році стали заходи зі збереження пам’яті про сторінки історії Другої світової війни та подолання історичних міфів. Діяльність Інституту на цьому напрямку фокусувалася на поширені історичної правди про роки війни та популяризації цієї інформації через призму людського виміру; формування культури пам’яті про Другу світову війну та Голокост.
Варто зазначити, що ЗМІ, звертаючись за коментарями до Інституту, зосереджували увагу на смисловій різниці між пам’ятними датами 8 і 9 травня, різниці в російській та європейській традиціях пам’яті про Другу світову війну та питали про рекомендації Інституту щодо пам’ятних заходів.
Інформаційна кампанія до цієї пам’ятної дати була насиченою та включала серед іншого демонстрацію спецпроєктів Інституту Суспільним мовником та в ефірі Радіо Культура (Українське Радіо). Спільно з партнерами проведено Всеукраїнський марафон «Українці-рятівники. Марафон історій».
Окремим напрямком роботи було збереження пам’яті про Голокост та трагедію Бабиного Яру. Інститут сприяв роботі над Концепцією загальної меморіалізації Бабиного Яру. Серед іншого, Інститут до 80-х роковин трагедії, разом з партнерами, організував пам’ятні заходи на території Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр», організував одну міжнародну наукову конференцію та виступив партнером в проведенні двох наукових заходів для педагогів на тему культури пам’яті про Другу світову війну та Голокост.
Крім того, виготовлено два додаткових інформаційних та навігаційних стенди на території Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр». Також Інститутом забезпечено підготовку 267 документів та наукових статей для наповнення вебсторінки про історію Бабиного Яру.
2021 рік став завершальним роком чотирирічного циклу діяльності Інституту з відзначення 100-річчя подій Української революції 1917-1921 років.
Інформаційно-просвітницька діяльність Інституту за цим напрямком, окрім численних тематичних матеріалів, статей та повідомлень, містила також декілька великих тематичних продуктів, як тематична презентація, інформаційно-просвітницькі стенди, видання збірки документів.
В рамках комеморативної діяльності за цим напрямком Інститут розробив окремий військовий церемоніал вшанування Героїв Базару та організував три пам’ятні заходи на місцях історичних подій.
У сфері вшанування пам’яті захисників України у сучасній російсько-українській війні, посилення цивільно-військового співробітництва та реалізація проєктів у сфері забезпечення права на правду Інститут у партнерстві з іншими органами державної влади та громадськими організаціями створив Віртуальний музей російської агресії.
Також в рамках цього напрямку Інститут продовжив створення та поширення серії популяризаційних відеоматеріалів, присвячених пам’яті жінок-військових, які загинули в російсько-українській війні (виготовлено 3 відеоролики).
Інформаційно-популяризаційна діяльність Інституту включала зустрічі та бесіди із військовослужбовцями (всього 38), створення мультимедійних презентацій (всього 53) та консультації з історичної тематики для відділу морально-психологічного забезпечення ОК «Північ».
На комеморативному напрямку Інститут продовжив розробку Військового поховального ритуалу. Також Інститут був залучений до підготовки та проведення в регіонах акції «Сонях пам’яті» до Дня пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. Упродовж року було організовано проведення в регіонах панахид за українськими воїнами, які загинули в боях за незалежність України (всього 81). Співробітники Інституту з метою вивчення поточної ситуації у сфері увічнення пам’яті захисників України, відвідали низку церемоній поховання військовослужбовців та учасників бойових дій як в обласних центрах, так і в сільській місцевості.
У 2021 р. Інститут продовжив роботу щодо осмислення та спростування російських імперських міфів про минуле України. Всього було проведено 11 круглих столів в онлайн-режимі.
Упродовж року здійснювалися заходи з популяризації історії України, її видатних особистостей та подолання історичних міфів. Серед іншого Інститут:
Упродовж 2021 року Інститут продовжував роботу з недопущення використання символів тоталітарних режимів в Україні на виконання Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки». Кількість та зміст звернень та запитів, що надходять до Інституту свідчить про наявність перешкод для ефективного виконання Закону органами місцевого самоврядування. Для розуміння проблем у цій сфері Інститутом розпочата підготовка інформаційно-аналітичних матеріалів про реалізацію у 2015–2021 роках відповідного законодавства України. Робота над матеріалами буде завершена у 2022 році.
Запит з боку українського суспільства щодо реабілітації жертв комуністичного тоталітарного режиму продовжує зростати. З метою розширення спроможностей Інституту для забезпечення права громадян України на відновлення справедливості, була змінена структура Інституту та був створений Сектор забезпечення діяльності Національної комісії з реабілітації.
Інститут також систематично працює над наданням додаткових роз’яснень щодо реалізації Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років». 23 грудня 2021 року було проведено тематичний семінар, в якому взяли участь понад 50 учасників, які беруть участь у роботі регіональних комісій з реабілітації. За результатами семінару підготовлено матеріали (роз’яснення, розгорнуті відповіді на питання учасників, відеозапис семінару, зразки заповнених документів) для розсилки учасникам.
Інститут щорічно працює у напрямку обліку місць пам’яті та пошуку місць поховань жертв Голодомору 1932-1933, масового голоду 1921-1923, 1946-1947 років, політичних репресій, воєн, учасників національно-визвольної боротьби за незалежність України у XX столітті. У 2021 р. в результаті 5 пошукових робіт було знайдено 5 місць поховань, ексгумовано і перепоховано 37 останків з трьох поховань, щодо яких робота велася в попередні роки.
Враховуючи об’єм завдань, які стоять перед Інститутом, цей напрям діяльності потребує фінансового, інституційного та кадрового посилення.
Важливим напрямком роботи Інституту є розвиток електронного геоінформаційного каталогу «Віртуальний некрополь української еміграції». Якщо станом на кінець 2020 р. каталог містив майже 4 000 облікових карток про поховання українців у 19 країнах, то станом на кінець 2021 року каталог містить 10 765 карток.
Співробітники Інституту під час закордонних відряджень до Республіки Польща відвідали українські місця пам’яті (всього 14 місць) та зафіксували поточний стан меморіалів видатним українцям та місць окремих поховань борців за незалежність України.
Також у звітному році здійснювався облік встановлених на території України пам’ятників та пам’ятних знаків, присвячених діячам і подіям, пов’язаним з історією Угорщини та/або угорського народу та пов’язаним з історією Польщі та/або польського народу. Було виявлено нові нелегально встановлені об’єкти. За результатами здійсненої роботи Інститут спрямував офіційні звернення до державних органів України.
У 2021 р. у співпраці з партнерами продовжувалася діяльність з вшанування пам’яті загиблих захисників України у російсько-українській війні, а також діяльність з розробки військового поховального ритуалу. На основі раніше розробленої Інститутом концепції прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо військового поховального ритуалу».
Інститут працював над узагальненням інформації щодо загиблих в АТО/ООС, їх місць поховань. Також здійснювалось узагальнення інформації про сектори військових поховань, надання методичної підтримки щодо їх створення.
Інститут продовжував реалізовувати освітні проєкти та співпрацювати з вчителями. Зокрема, на постійній основі розробляв комплекси методичних матеріалів з питань історичної пам’яті. У фокусі роботи Інституту цього року були теми збереження та донесення до дітей історії Голодомору, культура пам’яті про Другу світову війну та Голокост, питання національно-патріотичного виховання.
Також продовжувалася співпраця з музеями у сфері відновлення і збереження національної пам’яті. Інститут продовжив створення картографічних популяризаційних матеріалів для оновлення експозицій музеїв, а також провів декілька семінарів для музейних працівників для обговорення тем національної пам'яті в музейній установі, ціннісних підвалин системи координат сучасних музеїв, місії у сучасному суспільстві, історії та пам’яті у цифрову добу, музейних трансформацій: реекспозиції та створення нових експозицій від теорії до реальності, проєктної діяльності сучасних музеїв та підходів до музеєфікації російсько-української війни.
У 2021 році була затверджена Комунікаційна політика Інституту, що дало змогу зробити комунікації Інституту більш системними. Зовнішня комунікація Інституту розглядається та реалізується, окрім взаємодії зі ЗМІ, як окремий напрям діяльності, цілями якого є збільшення рівня авторитету та довіри до Інституту у суспільстві та збільшення аудиторії Інституту. Незважаючи на суттєві обмеження видимості офіційної сторінки Інституту мережею «Фейсбук» з квітня 2021 року, наслідком чого стало зниження органічного охоплення користувачів соцмережі в десятки тисяч раз, кількісні показники аудиторії Інституту у 2021 році продовжили зростання. Приріст відвідуваності офіційного сайту у звітному році складає 34%, приріст аудиторії каналу Інституту в YouTube складає близько 20%. Для розширення аудиторії було створено телеграм-канал Інституту («Історія та пам’ять»). На кінець року охоплення аудиторії каналу становило 3000 осіб.
Кількісні показники моніторингу взаємодії користувачів з офіційними сторінками в соціальних мережах та офіційним сайтом Інституту дають змогу говорити про те, що перелік тем, які викликали найбільшу реакцію в аудиторії Інституту, залишається незмінним та співпадає з основними напрямками діяльності Інституту.
Пріоритетними завданнями діяльності Інституту на міжнародному напрямку залишається популяризація історії України у світі, подолання спадщини тоталітаризму та історичних міфів, а також збереження історично-культурної спадщини України за кордоном. В рамках окреслених пріоритетів Інститут спрямовував свої головні зусилля на дослідження місць пам’яті України за кордоном, на ініціювання змін у наявні міжнародні домовленості України, що регулюють питання захисту місць пам’яті та опрацювання положень майбутніх угод, на посилення наукового діалогу щодо важливих та складних питань історичної пам’яті.
У рамках міжнародного співробітництва Інститут підтримував партнерські проєкти в Україні, зокрема, у сфері збереження пам’яті про Голокост та для популяризації сторінок спільної історії.
Інститут вимушений констатувати відсутність прогресу у врегулюванні спірних питань співпраці в сфері історичної пам’яті з Республікою Польща. На жаль, попри кроки на зустріч з українського боку, Інститут національної пам’яті Республіка Польща не відповідає на запити та пропозиції української сторони.
Окремим важливим напрямом міжнародної співпраці Інституту є подолання спадщини тоталітарного минулого та засудження злочинів тоталітарних режимів. У цьому контексті Інститут вважає за необхідне актуалізувати в рамках своєї міжнародної співпраці питання засудження злочинного радянсько-сталінського режиму на рівні зі злочинами нацистської Німеччини.
Український інститут національної пам’яті отримує фінансування з державного бюджету за двома бюджетними програмами:
- за КПКВК 3809010 «Керівництво та управління у сфері відновлення та збереження національної пам’яті» затверджено асигнувань в сумі 30 089,8 тис. грн, касові видатки склали 26 208,4 тис. грн;
- за КПКВК 3809020 «Заходи з реалізації державної політики у сфері відновлення та збереження національної пам’яті, забезпечення діяльності Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності та Галузевого державного архіву УІНП» затверджено асигнувань в сумі 77 347,3 тис. грн, касові видатки склали 41 417,2 тис. грн, з них:
на заходи, проведені Інститутом, використано 4 995,1 тис. грн із 5 214,7 тис. грн затверджених; профінансовано 75 заходів;
на забезпечення діяльності архіву використано 11 005,7 тис. грн із 44 043,0 тис. грн затверджених, що зумовлено тим, що проведення ремонту затрималось у зв’язку з тривалою процедурою передачі приміщення архіву;
на забезпечення діяльності музею використано 25 416,4 тис. грн із 28 089,5 тис. грн затверджених.
Гранична чисельність працівників Інституту затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 5 квітня 2014 р. «Деякі питання затвердження граничної чисельності працівників апарату та територіальних органів центральних органів виконавчої влади, інших державних органів» у кількості 97 одиниць, з них 92 штатних одиниці є посадами державної служби. До категорії «А» належать 3 посади (Голови та двох заступників), до категорії «Б» – 27 посад керівників структурних підрозділів та їхніх заступників, до категорії «В» – 62 посади головних спеціалістів. Апарат Інституту складається з 8 самостійних структурних підрозділів: 5 управлінь (наукового забезпечення, інституційного забезпечення, популяризаційно-просвітницької роботи, реалізації політики національної пам’яті в регіонах, комунікації та інформаційно-аналітичного забезпечення) та 3 відділів (фінансово-бухгалтерського та технічного забезпечення, управління персоналом та документообігу, правового забезпечення).
Заходи щодо підбору кандидатів, організації конкурсного відбору та розстановки персоналу при заміщенні вакантних посад:
проведено 4 конкурси на зайняття вакантних посад державної служби категорії «Б» та «В». Всього опрацьовано інформацію від 70 кандидатів. Підготовлено та направлено 9 запитів на проведення спецперевірки.
Призначення та звільнення у 2021 році:
Проходження терміну випробування та призначення рангів державним службовцям:
Всього присвоєно ранг 10 державним службовцям.
Розробка проєктів розпорядчих актів, що стосуються питань управління персоналом, трудових відносин та державної служби: упродовж 2021 року видано 461 відповідний наказ (з адміністративних питань – 99, з особового складу – 89, про відпустки – 185, про відрядження – 88).
Організація роботи щодо мотивації персоналу: упродовж 2021 року видано 63 накази про виплату щомісячних премій та надбавок керівництву Інституту, державним службовцям та працівникам і 13 наказів про надання соціально-побутової допомоги державним службовцям та працівникам.
Результати оцінювання службової діяльності державних службовців за 2021 рік:
Реєстрація та облік документів: документообіг Інституту здійснюється виключно в системі електронного документообігу. Також Інститут приєднано до системи електронної взаємодії органів виконавчої влади, відтак обмін документами з іншими органами виконавчої влади здійснюється виключно в електронному вигляді (крім документів, щодо яких окремими нормативними актами затверджено інший режим). Організація електронного документообігу покладається на відділ управління персоналом та документообігу.
Упродовж року до Інституту надійшло 4 464 документи (поштовим зв’язком, спецзв’язком, кур’єрською службою, електронною поштою):
Відбувалася постійна взаємодія з органами виконавчої влади та іншими державними установами: за допомогою системи СЕВ ОВВ отримано – 1 440 листів, відправлено – 1 851 лист.
Інститут розташований за адресою: вул. Липська, 16, м. Київ, 01021.
У презентації використані фото: Данила Павлова / The Ukrainians та Євгена Нікіфорова / Заборона