УІНП звернувся до Експертної комісії щодо уточнення фахового висновку щодо об’єктів, присвячених Булгакову
Український інститут національної памʼяті звернувся до Експертної комісії УІНП з проханням додатково проаналізувати та уточнити фаховий висновок щодо належності об’єктів (географічних об’єктів, назв юридичних осіб, пам’ятників та пам’ятних знаків), присвячених Михайлу Булгакову, до символіки російської імперської політики.
11 квітня 2024 року Голова УІНП Антон Дробович провів робочу зустріч із головою Експертної комісії доктором історичних наук, завідувачем відділу актової археографії Інституту української археографії та джерелознавства імені Грушевського НАН України професором Віктором Брехуненком. Було порушено питання результатів роботи комісії за шість місяців, процедури опрацювання запитів та підготовки висновків, а також комунікаційні питання.
Від імені Українського інституту національної памʼяті Голова подякував експертам за готовність приділяти час складним проблемам критичного осмислення української історії та культури в часи підімперського минулого, а також за плідну роботу на громадських засадах в рамках комісії. Разом із тим звернув увагу на оприлюднені критичні зауваження до деяких висновків комісії. Зокрема, попросив комісію розглянути позицію та зауваження Літературно-меморіального музею Булгакова в Києві щодо фахового висновку Експертної комісії на тему належності об’єктів, присвячених Михайлу Булгакову, до символіки російської імперської політики, і за необхідності уточнити висновок.
Принагідно Український інститут національної памʼяті звертає увагу медіа та громадян на кілька моментів.
Експертна комісія є незалежним органом, до складу якого входять доктори й кандидати наук, що представляють наукові та академічні центри України. УІНП забезпечує діяльність комісії, проте саме члени комісії як обрані фахівці ухвалюють висновки.
Визнання чи невизнання об’єктів (географічних об’єктів, назв юридичних осіб, пам’ятників та пам’ятних знаків), присвячених Михайлу Булгакову, символікою російської імперської політики не є «забороною Булгакова», як вже встигли інтерпретувати висновок комісії деякі медіа, а також російська пропаганда. Українське законодавство не забороняє книги, п’єси письменника, музейні експозиції, дослідження.
Разом із тим, у випадку, якщо підтвердиться зневажливе ставлення Булгакова до українського державотворення, ідеї незалежної української республіки, виразні симпатії та промоція російського імперіалізму, шовіністичні висловлювання на адресу неросійських народів, а також участь у формаціях, які воювали з українськими підрозділами під час Української революції 1917-1921 років, – цілком правомірним є порушення питання щодо недоречності глорифікації та нормалізації його постаті у публічному просторі (називання на його честь географічних об’єктів, юридичних осіб, встановлення пам’ятників та пам’ятних знаків). Відтак Інститут закликає громадськість розділяти питання уславлення в публічному просторі та доступу до результатів творчої діяльності.
Також звертаємо увагу, що відповідно до закону «Про заборону пропаганди російської імперської політики в Україні та деколонізацію топонімії», Експертна комісія надає фахові висновки про приналежність чи неприналежність назв, обʼєктів тощо до символіки російської імперської політики. Вона не уповноважена визначати, якими будуть нові назви чи в який спосіб буде видозмінено або переміщено з публічного простору обʼєкти, які комісія визначає приналежними до символіки російської імперської політики. Ці повноваження закон покладає на органи влади різних рівнів.
Відповідно висновок Експертної комісії щодо Михайла Булгакова не може бути настановою до закриття Літературно-меморіального музею Булгакова в Києві. Тим паче, що після повномасштабного вторгнення музей спрямував зусилля на свою якісну трансформацію. Колектив музею провів низку експертних обговорень, яким має бути оновлений музей, що заслуговують на увагу.
Принагідно хочемо наголосити, що процес пропрацювання колоніального спадку, який набув значного розмаху після російського повномасштабного вторгнення і законодавчу рамку якому на державному рівні задає згаданий вище закон, не зводиться лише до усунення символіки російської імперської політики з публічного простору. Деколоніальне визволення не може відбутися без якісного осмислення українським суспільством свого минулого. Роль музеїв, які сприятимуть розумінню складних явищ в історії України, у цьому процесі одна з ключових.