У Дніпрі обговорили історичні паралелі в геноцидальній політиці РФ
6 листопада у Дніпрі пройшло обговорення «Музеї на лінії пам'яті: як локальні інституції осмислюють протидію геноцидальній політиці агресора». Український інститут національної пам’яті виступив партнером події.
Центральними темами дискусії стали збереження пам’яті про жертв Голодомору й історичні паралелі між тими трагічними подіями та воєнними злочинами російських окупантів у наші дні. Окремо зупинился й на ролі музеїв як простору для осмислення цих досвідів.
Участь в обговоренні взяли історики, дослідники, представники Українського інституту національної пам’яті, міської влади Дніпра й дніпровського Музею спротиву Голодомору.
Під час події заступник голови УІНП Володимир Тиліщак наголосив, що сучасна мета росіян залишається тією самою, що й за часів Голодомору – знищення української ідентичності.
Водночас, за його словами, сучасні методи російської політики геноциду все ж змінилися порівняно з тими, що застосовувалися у 1932–1933 роках. Він також відзначив зміни в самому українському суспільстві, яке стало сильнішим і по-новому поглянуло на власну історію.
«Зараз ми не лише пам’ятаємо про історію минулого, але й розуміємо, що тоді вчинялися страшні злочини проти людей. Це дає нам силу зараз чинити спротив і боротися, щоб запобігти чомусь подібному», – підкреслив Володимир Тиліщак.
Натомість виконуюча обов’язків директора «Музею спротиву Голодомору» Дніпровської міської ради Віра Аннусова детальніше зупинилася на обставинах організації Голодомору і особливостях роботи з пам'яттю про ті події. Зокрема вона розповіла й про особистий досвід дослідження цієї трагедії.
«У мене є хлопці, з якими я разом збирала спогади про Голодомор, а потім вони потрапили у полон. І коли я з ними спілкувалася, то вони сказали, що саме ті розповіді бабусь допомогли їм вижити і фізично, і морально», – поділилася Віра Аннусова.
Заступник міського голови Дніпра Андрій Денисенко наголосив на тому, що українці мають сприймати події Голодомору не з позиції жертви, а з позиції спротиву. В якості приклада він навів минуле самого Дніпра, який має довгу історію повстань проти злочинної політики Кремля, а з 2014 році став одним з центрів опору сучасній російській агресії.
«Ми маємо захищати наш український народ, нашу гідність, свободу та право на життя. І найголовніше – ми маємо знати та пам’ятати українську історію, щоб знати проти кого і за що ми боремося», – резюмував Андрій Денисенко.
Фото: Дніпровська міська рада