В українців зростає інтерес до власної історії, – соцопитування
Український інститут національної памʼяті презентував результати соціологічного опитування, покликаного дослідити, яким є ставлення українців до історії та державної політики національної памʼяті.
Дослідження зроблене на замовлення УІНП товариством «Оперативна соціологія». У межах дослідження відбулось загальнонаціональне репрезентативне опитування методом телефонного інтерв’ю (САТІ). Опитано 2003 респондента з усієї України (крім тимчасово окупованих територій) і додатково 250 респондентів у Києві, Дніпрі, Одесі, Харкові, Полтаві та Ужгороді.
Розпочавши презентацію, Голова Українського інституту національної пам’яті Олександра Алфьоров зауважив, що УІНП уже протягом трьох років співпрацює з товариством «Оперативна соціологія», що свідчить про інституційну тяглість, а також важливість неперервності соціологічних досліджень у межах однієї форми та інструментарію.
«Частина питань цього опитувальника вона повторюється уже третій рік. Ми можемо не просто побачити громадську думку в русі. Як вона змінюється в динаміці», – пояснив засновник «Оперативної соціології» Денис Денисенко.
Згідно з даними соціологічного дослідження рівень зацікавленості історії України серед українців щороку зростає. У системі оцінювання свого рівня зацікавленості за десятибальною шкалою, найвищу оцінку – 10 поставило 49% українців.
«Ми бачимо, що стабільно рівень зацікавленості високий. Якщо дивитись на цей показник в динаміці за три роки, то можна побачити, що найвищий рівень зацікавленості історією в 2025 найвищий за три роки», – додав Денис Денисенко.
Серед тем, якими цікавляться українці найбільше можна виділити: історію козацтва та Гетьманщини (43,7%), історію Русі (35,9%), а також історію незалежної України (26,9%). Найбільше українці отримують історичну інформацію з різних відеоресурсів: YouTube (47,9%), документальні фільми на історичну тематику (38,1%), телевізійні програми про історію (26,9%).
Окремим блоком дослідження йшлося про участь українців у комеморативних практиках вшанування Героїв Небесної сотні Понад половина – 59,6% українців заявили, що беруть участь в щорічному вшануванні Героїв Небесної сотні. Водночас відзначається, що молодь значно менш включена у такі комеморативні практики. У регіональному розрізі найбільше пам’ять Героїв Небесної Сотні вшановуються на заході (73,1%), тоді коли в Києві ситуація з вшануваннями найгірша – 49,5%.
«Сьогодні, коли ми бачимо, що пошанування Героїв Небесної Сотні в Києві, де відбувались ці трагічні події, майже таке, як у південних та східних регіонах – це свідчить про те, що в Києві меморіалізація подій Революції гідності залишається на вкрай низькому рівні», – пояснює Олександр Алфьоров. На його думку, цьому сприяють наступні фактори: непобудований меморіал Героїв Небесної Сотні та неузгодженість процесів меморіалізації.
Також вперше в опитуванні з’явилась тема оцінки Афганської війни (1979-1989 років). Майже три чверті опитаних (73,4%) висловились про те, що війна СРСР в Афганістані – це імперська війна, яку вів комуністичний режим проти афганців. Водночас 6,7% українців вважають, що це було виконання інтернаціонального обов’язку радянською армією, яка надавала допомогу афганському народові.
Голова УІНП зауважив, що минулого року дані про оцінку Афганської війни (1979-1989 рр.) не відкривались, тому що проводилась дискусія між ветеранськими спільнотами учасників Афганської війни.
«Цього року ми вирішили відкрити цю цифру, бо дійсно – майже 75% людей абсолютно не толерують цю війну та визначають її як імперську. У цілому можна бачити пряму паралель з торішніми подіями, коли бійці армії КНДР брали участь у війні проти України. Ось вони воїни-інтернаціоналісти», – пояснив Олександр Алфьоров. Водночас посадовець додав, що попри високий відсоток негативного ставлення до Афганської війни, повного консенсусу не існує – в Україні є і монументи та інші місця пам’яті присвячені цій війні, а тому ця тема потребує додаткового осмислення та опрацювання.
Резюмуючи презентацію соціологічного дослідження Голова Інституту зауважив, що в цілому все ж дані показують мінімальні зміни у суспільстві, порівнюючи з попередніми кількома роками.
Більше можна дізнатись з відеопрезентації на YouTube-каналі «Укрінформу».