Міжнародний досвід меморіалізації: зустріч з експерткою НО «Justice Rapid Response» Луїзою Франко

Міжнародний досвід меморіалізації: зустріч з експерткою НО «Justice Rapid Response» Луїзою Франко

17 листопада в Інформаційному центрі Музею Майдану відбулась експертна зустріч із представницею НО «Justice Rapid Response» Луїзою Франко. Учасники заходу змогли поділитися власним досвідом меморіалізації та порівняти його з міжнародними практиками.

Луїза Франко – експертка з питань меморіалізації, яка спеціалізується на збиранні та збереженні документації, що має значення для процесів опрацювання минулого. Раніше вона працювала в Директораті архіву прав людини при Національному центрі історичної пам’яті Колумбії, де очолювала проєкти щодо відновлення документації, архівів і свідчень, які фіксують порушення прав людини. Наразі Луїза Франко спеціалістка у командах Swisspeace та НО «Justice Rapid Response». 

Зустріч розпочалася зі вступного слова Голови Українського інституту національної пам’яті Олександра Алфьорова. Він подякував Луїзі Франко за візит до України та її глибокий аналіз українського прикладу меморалізації, яким вона поділилися з УІНП, відкриваючи дещо іншу думку на цей процес, що стане в пригоді у подальшій роботі Інституту.

«Надзвичайно сильно й потрібно, бачити погляди людей з інших країн на процеси, які проходять в Україні. Для нас вони не мають тих точок, які є маркерами, бо для нас це жива історія – Революція гідності переросла в Антитерористичну операцію, а вона переросла в повномасштабне вторгнення. Ми живемо в постійному потоці, де дуже важко побачити цю точку», – підкреслив Олександр Алфьоров.

Також до заходу приєднався і генеральний директор Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності Ігор Пошивайло. Він поділився власним  досвідом по співпраці з міжнародними експертами, що став надзвичайно важливим кроком музею до утвердження сучасних практик пам’яті замість старих совєцьких шаблонів.

«Цей досвід для нас не лише для якихось теоретичних обміркувань, дискусій і підвищення свого внутрішнього експертного рівня. Це для живої практики. Нам потрібні рішення вже сьогодні», – наголосив Ігор Пошивайло.

Для початку Луїза Франко докладніше пояснила контекст своєї роботи на її батьківщині – Колумбії. На території країни близько 50 років тривав внутрішній збройний конфлікт, який забрав життя кількох сотень тисяч людей. Тож після досягнення миру колумбійці опинилися у складному процесі опрацювання пам’яті про власне минуле

Експертка поділилася досвідом країни у розбудові відповідних меморіалізаційних інститутцій, зокрема Національного центру історичної пам’яті Колумбії, та безпосередньо збирання і збереження свідчень про трагічні події. Серед іншого вона розповіла й про практичні випадки, коли локальні ініціативи перетворювалися на об’єкти світової спадщини з особливим захистом.

Також Франко наголосила на потребі дотримуватися певних принципів, щоб меморіалізація справді сприяла єдності суспільства, а не створювала в ньому додаткове напруження. Зокрема, на думку спеціалістки, вона має базуватися навколо постраждалих, бути інклюзивною й множинною, з розумінням різних досвідів і поглядів, які є однаково важливими.

Вона зазначила, що меморіалізація це не одномоментний процес і потрібно розуміти, що сенси, які ми вкладаємо в певні події й об’єкти, з часом будуть змінюватися і переосмислюватися. Тож надзвичайно важливим є саме встановлення й збереження фактів і свідчень, бо вони стануть запобіжниками від викривлень пам’яті у майбутньому.

«Ми знаємо, що пам’ять річ мінлива – вона активно змінюється і спогади зараз не такі, якими вони будуть через 5 чи 15 років. Тож важливо не тільки який меморіальний пам’ятник чи дошка будуть наприкінці робочого процесу, але й як саме він був організований, як продокументований і які діалоги він створив», – підкреслила експертка.

Далі зустріч проходила у форматі відповідей на питання з аудиторії, тож в присутніх була можливість обговорити широке коло питань від вражень експертки від меморіалів, які вона відвідала під час екскурсії Київщиною, до світових прикладів балансу між вшануванням пам’яті та продовженням життя.

«Експерти часто хочуть взяти модель і впровадити її в одному контексті, потім в іншому й ще одному. Але це так не працює. Ви найкраще знаєте, що вам потрібне. Тож я вважаю, що найголовніше – українці володіють будь-якими процесами перехідного правосуддя, які будуть відбуватися», – резюмувала Луїза Франко.

Захід був організований Українським інститутом національної пам’яті спільно з Національним меморіальним комплексом Героїв Небесної Сотні – Музеєм Революції Гідності у партнерстві з НО «Justice Rapid Response».

Фото: Богдан Пошивайло, Український інститут національної пам’яті