УІНП презентував унікальну історичну базу «Жертви польсько-українського конфлікту 1939-1947 років»

8 серпня 2026 року відбулася презентація історико-географічної програмної інфраструктури «Жертви польсько-українського конфлікту 1939-1947 років», організована в рамках ініціативи Президента України Володимира Зеленського щодо оприлюднення архівних документів з історії українсько-польських відносин періоду 1939-1947 років.

Інфраструктура є частиною науково-пошукового проєкту «Жертви польсько-українського конфлікту 1939-1947 років», який був започаткований Українським інститутом національної пам’яті. Вона містить документи із центральних, обласних та галузевих архівних установ України, що стосуються історії відносин українського та польського народів. Зокрема –  раніше не відомі документи з архівів Служби безпеки України та Служб зовнішньої розвідки України.  

Представник Галузевевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України передав Українського інституту національної пам’яті нововіднайдені документи – 15 справ, які містяться у 28 томах, що зможуть пролити світло на діяльність совєцьких спецслужб, спрямованих на боротьбу як проти українців, так і проти поляків. 

Відкриваючи захід, Голова Українського інституту національної памʼяті Олександр Алфьоров відзначив важливість події, наголосивши, що понад 2700 одиниць архівних матеріалів, які будуть доступні завдяки базі, не є фільтрованими матеріалами без цензування і купюр. І робота з наповненням Інфраструктури новими матеріалами буде продовжена. Відкритий доступ дослідників до них –  підґрунтя для наукових досліджень.

«Наша головна мета – зберегти пам’ять про жертв і гідно їх вшанувати. Дайте історикам говорити про минуле, політики хай говорять про майбутнє», – сказав Олександр Алфьоров, закликавши польських колег до верифікації фактів та даних про жертв тих трагічних подій. 

Звертаючись до присутніх, заступниця керівника Офісу Президента України Ірина Верещук привітала учасників заходу від імені Президента України Володимира Зеленського та зазначила, що Україна готова до співпраці, відкриття і обміну архівами та чесного діалогу без політизації і використання пам’яті загиблих у поточній політичній боротьбі. 

«Кожна жертва заслуговує на молитву і гідне вшанування – з якого б боку вона не була, польського чи українського, – сказала Ірина Верещук. – І тут сьогодні зібралися люди, які хочуть і вміють будувати мости порозуміння між нашими народами. Мости, які передбачають двосторонній рух».

Ірина Верещук наголосила, що Українці вдячні Польщі і завжди пам’ятатимуть, як у 2022-му поляки відкривали для біженців з України свої домівки і свої серця, і висловила сподівання, що наша спільна історія не буде зброєю нашого спільного ворога – росії, а стане підґрунтям для розбудови міцних добросусідських стосунків.

«Ми не можемо змінити минулого, але маємо написати майбутнє», – наголосила заступниця Керівника Офісу Президента України.

Заступник Міністра закордонних справ України Олександр Міщенко зазначив: «Ми маємо і мусимо  дати оцінку подіям минулого на підставі історичної правди. Це закликає нас зробити памʼять і спонукає споконвічний ворог - росія. Ми, поляки і українці, маємо спільні перемоги у минулому. І нарешті маємо шанс зараз перемогти ворога, який хоче знищити дві наші держави. На історичні теми слід говорити чесно: немає виправдання вбивствам цивільного населення – з якого б боку воно не відбулося. Тому маємо проводити дослідження і віддати гідну шану загиблим. Ми вдячні полякам за відкриті домівки і серця, це дало нам можливість вистояти на початку широкомасштабного вторгнення росії в Україну. Польща є наш військовий союзник і стратегічний партнер. Так було і так буде у майбутньому». 

Народний депутат України, Голова комітету ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв підкреслив, що Україна забезпечує своїм громадянам різних національностей всебічний розвиток їхніх мов, культур, релігії. І, за його словами, в Українському національному пантеоні, який нині створюється, знайдуть спочинок представники різних етносів, які обрали Україну і стали невідʼємною частиною політичної української нації. 

«Така політика допоможе нам вибудовувати стосунки із сусідами на принципах історичної правди, довіри і взаємоповаги», – переконаний Потураєв. 

Важливість такого принципу підкреслив і Голова Державної служби з етнополітики та свободи совісті Віктор Єленський, зазначивши, що: «нині в 304 населених пунктах України проживає понад 10 відсотків поляків. Вони мають свої школи,  релігійні споруди і можуть вільно ⁠плекати й розвивати свою культуру і дбати про майбутнє»». 

Представники Польщі, які взяли участь у заході, говорили про важливість кроків, продемонстрованих українською державою з відкриття архівів та проведення пошукових робіт, і відзначали, що підтримують Україну й українців у війні проти російської навали. 

Тимчасовий повірений у справах Польщі в Україні Пьотр Лукасєвіч відзначив: «Сьогодні ми чули багато подяк Польщі від України. Але після такої ночі, коли росія знову атакувала Україну своїми ракетами і дронами, я хочу подякувати Україні і українцям. Сьогодні ми усі є свідками українських вчинків. Коли ми говоримо, що минуле творить майбутнє, то це лише половина правди, оскільки його, майбутнє, творить ще й сучасне. Сьогодні – час для діалогу про майбутнє, про те, яким воно буде після справедливого миру. І Польща допоможе Україні його досягти».  

Голова Державної архівної служби України Анатолій Хромов відзначив:  «Відкрити архіви – це, безперечно, важливо. Але не менш важливо забезпечити до них доступ. Українські архіви роблять це навіть в умовах постійних обстрілів. Для нас сьогодні є пріоритетом оцифрування документів, які стосуються подій на Волині. Протягом двох років 301 тисяча архівних аркушів буде оцифрована і викладена у вільний доступ, щоб висновки робили історики. Ми не інтерпретуємо факти, ми лише зберігаємо архіви». 

Директор Дипломатичної академії України Ігор Осташ поділився, що матеріали, зібрані в рамках історико-географічної програмної інфраструктури, стануть гарним навчальним матеріалом для підготовки майбутніх українських дипломатів. 

Сьогоднішня презентація історико-географічної програмної інфраструктури «Жертви польсько-українського конфлікту 1939-1947 років» є важливою складовою розбудови історичного діалогу між двома державами та порозуміння між українським та польським народами стосовно складних і трагічних сторінок минулого, який сприятиме зміцненню добросусідських відносин України та Республіки Польща.

До презентації долучилися Заступник Керівника Офісу Президента України Ірина Верещук, народний депутат України, голова Комітету ВРУ з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв, народна депутат України Костанкевич Ірина, народний депутат України Володимир В’ятрович, Заступник Міністра закордонних справ Олександр Міщенко, Тимчасово повірений у справах Республіки Польща в Україні Пьотр Лукасєвіч, Перший заступник Міністра культури України Іван Вербицький, Третій секретар Посольства Литовської Республіки в Україні Ражинскас Юстинас, представники посольства Сполученого Королівства та Федеративної Республіки Німеччина, Голова Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Єленський Віктор, Голова Державної архівної служби України Анатолій Хромов, Президент Національної академії наук Анатолій Загородній, Президент польської академії наук Конажевський Марек, академічний директор освітньої програми «Дослідження пам’яті та публічна історія», доцент факультету соціальних наук Університету «Київська школа економіки» Лягуша Антон, Директор Дипломатичної академії  України ім. Г. Удовенка при МЗС Ігор Осташ, президент Української асоціації студентів Поліна Гомбалевська та багато інших. Зокрема представники: Інститут історії України НАН України, Державного педагогічного університету імені М. Драгоманова, Національного університету імені Т. Шевченка, Київської православної богословської академії, Києво-Могилянської академії, Київської школи економіки, Київського національного університету будівництва і архітектури. Окремо слід відзначити візит представників Православної Церкви України, Української Греко-католицької Церкви та Католицької церкви.

Ознайомитися з базою можна за посиланням. 

Фото: Український інститут національної пам'яті та  Дипломатична академія України імені Геннадія Удовенка при МЗС.