Український інститут національної пам’яті у партнерстві із Державним історико-культурним заповідником «Тустань» та ГО «Тустань» організували Молодіжну історичну школу, яка тривала з 28 липня до 2 серпня 2026 року. На Львівщину в школу з’їхалися з усієї України 25 юнаків і дівчат, які цікавляться темами пам’яті та збереженням національної спадщини, а також бажають розвиватися як популяризатори історії України.
На початку роботи школи голова громадської організації «Тустань» та директор Лабораторії моніторингу української спадщини HeMo Василь Рожко розповів, як заповідник «Тустань» став туристичною перлиною Бойківщини, а також провів екскурсію музеями і локаціями наскельної пам’ятки-фортеці. Доповнив уявлення аудиторії про можливості цифрових технологій, приміром віртуальної реальності, у популяризації історико-культурної спадщини асистент кафедри історії, музеєзнавства і культурної спадщини Львівської політехніки Нестор-Миколай Рибчинський.

Тематична змістова частина історичної школи стартувала із виступу заступника Голови УІНП Володимира Тиліщака присвяченого політиці національної пам’яті в Україні, а продовжили її начальниця Управління забезпечення реалізації політики національної пам'яті в регіонах та підвідомчих установ Олена Охрімчук і начальниця відділу організації історичних досліджень та аналізу українського державотворення Управління наукового та інституційного забезпечення політики національної пам'яті Ганна Байкєніч тренінгом «Український інститут національної пам’яті: завдання, повноваження, можливості». З Оленою Охрімчук і Ганною Байкєніч учасники опрацювали тему меморіалізація сучасної Війни за Незалежність, а архітектор-реставратор, викладач Львівської національної академії мистецтв, дослідник і координатор проєктів громадської ініціативи «Незнаному воякови» Іван Щурко познайомив із українськими традиціями меморіалізації.

Один день школи організатори присвятили розвиткові критичного мислення і протидії російській історичній пропаганді. Так експерт Центру стратегічних комунікацій Сергій Жуков розкрив основні інструменти російської історичної пропаганди і провів майстер-клас із розвитку навичок розпізнавання інформаційних маніпуляцій і дезінформації. А доцент кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн Львівського національного університету імені Івана Франка, старший науковий співробітник Національного музею Голодомору-геноциду Андрій Козицький розповів про війну російської пропаганди з правдою про Голодомор. Зацікавившись проблематикою, молодь задавала пану Андрію багато уточнюючих питань. Так само буквально засипали питаннями директора Галузевого державного архіву Служби безпеки України Андрія Когута, котрий розповів, що можна знайти в архіві СБУ і як шукати, а також публічних істориків – відеоблогера і співробітника Науково-дослідного центру гуманітарних проблем Збройних Сил України Владлена Мараєва, який розповів про особливості популяризації історії через ютуб, і Голову Українського інституту національної пам’яті Олександра Алфьорова, який провів майстер-клас «Як робити історію популярною».

Були й інші корисні заняття – від фахівця відділу комунікацій та роботи із медіа Управління комунікацій, цифрових проектів та аналітичного забезпечення Ігоря Чорного про історію українського кіно, сценариста документальних фільмів Суспільного телебачення Олександра Зінченка про історичну мемуаристику і те, як писати про минуле цікаво і доступно, медіатренерки Люби Сороки про вміння цікаво і майстерно виступати, генерального директора Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності Ігоря Пошивайла про інтерпретацію складної та травматичної історії: між пам’яттю, правдою та відповідальністю.

Не менше вражень та позитиву викликали в молодіжної аудиторії активності в межах участі у програмі фестивалю “ТуСтань – 2026!”. Переповнений емоціями учасник школи Богдан Козійчук із Львівщини висловив високу оцінку, що саме держава через орган влади нарешті фінансує такі цікаві і важливі заходи для молодих істориків і фахівців у сфері збереження історичної спадщини. В останній день роботи школи ми провели підсумкову відверту бесіду та отримали від учасників та учасниць багато слушних пропозицій до подальшого розвитку проєкту та продовження комунікації, за що ми висловлюємо вдячність.