Пам’яті сержанта Сергія Бичкова
Освоїв РЕБ, щоб приземляти ворожі дрони
Сергій народився 25 січня 1975 року у селі Три Копці Рівненської області. Навчався в Олександрійській середній школі. Згодом з батьками переїхав до села Антонівка. У мирний час працював на сезонних роботах. Любив спорт, городництво, тварин. Сержант Бичков служив у зенітно-ракетному взводі стрілецького батальйону з осені 2023 року.
Воював, рятував товаришів, ремонтував авто, освоїв апаратуру РЕБ, якою приземляли ворожі дрони…
"Якось нашу позицію атакували кілька FPV. Бичков отримав поранення в груди, але лишився прикривати вогнем відхід товаришів до безпечного місця", - зазначили у 3-й окремій важкій механізованій Залізній бригаді.
Іншого разу з побратимом неподалік села Табаївка виводили двох полонених. Одного з них убив російський снайпер, а товариш Сергія під вогнем провалився у болото по шию. Сергій разом з другим полоненим витягли його за ремінь автомата.
Останній бій сержант Бичков з п'ятьма побратимами прийняв 6 грудня 2024 року під селом Райгородка на Луганщині. Шестеро українців билися проти трьох десятків росіян. Ворог також гатив з артилерії, мінометів та дронами…
Відтоді Сергій вважався безвісти зниклим. Лише нещодавно ДНК-експертиза підтвердила його загибель. Поховали захисника в Антонівці.
Вічна пам'ять та слава!
Автор: Ігор Романенко
Фото: 3 окрема важка механізована Залізна бригада
За матеріалами: 3 окрема важка механізована Залізна бригада
Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform