Йому назавжди 51
Олег народився та виріс у селі Агрономічне на Вінниччині.
Після школи закінчив Фаховий коледж економіки і права Вінницького кооперативного інституту. Захоплювався спортом. Відслужив строкову.

У 2014 році пішов добровольцем на війну, брав участь в АТО на Донбасі.
Після демобілізації повернувся до мирного життя, але не надовго…
У лютому 2022-го знову пішов добровольцем. Воював у 61-й окремій механізованій Степовій бригаді на Миколаївщині, Херсонщині, Чернігівщині, Сумщині та Донеччині.

У тих боях подружився з Костянтином Тітовим, з яким згодом перевелися до розвідувальної роти Залізної бригади.
10 лютого 2025 року вони разом із третім побратимом прийняли останній бій з ворогом у селі Тополі на Харківщині. Зв'язок з розвідниками обірвався…

Відтоді захисники вважалися зниклими безвісти.
Лише нещодавно після передачі Росією тіл українських воїнів експертиза ДНК підтвердила загибель молодшого сержанта Зіміна та старшого солдата Тітова.
В останню путь Олега Зіміна провели в рідному селі.
Шана і вдячність Захисникові!
Ігор Петрук
Фото: 3 окрема важка механізована Залізна бригада
Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform