Пам’ять як спротив: у Музеї Майдану відзначили річницю відкриття міжнародного меморіалу у Биківні  

У Національному музеї Революції Гідності відбулася тематична зустріч, присвячена 25-й річниці відкриття Міжнародного меморіалу жертв тоталітаризму 1937-1941 років у Биківні.  

Захід організували і провели Український інститут національної пам’яті, Національний історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили», Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні –  Музей Революції Гідності.

Учасники зустрічі обговорили питання меморіалізації місць поховань і пам’яті жертв політичних репресій, а також подальший розвиток Міжнародного меморіалу жертв тоталітаризму 1937–1941 років та осмислення пам’ятування не лише як вшанування минулого, а і як усвідомленого суспільного процесу.

В обговоренні взяли участь Голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров, директор Галузевого державного архіву Служби безпеки України Андрій Когут, заступник генерального директора з наукової роботи Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» Тетяна Шептицька та старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України, голова Національної комісії з реабілітації Роман Подкур.

Голова Українського інституту національної памʼяті Олександр Алфьоров говорив про важливість пам'ятати про усіх жертв тоталітаризму і зберігати їхні імена. Натомість не мати на меті жаль як самоціль.

«Ми – не народ-жертва, ми – народ жертовний, – підкреслив Олександр Алфьоров. – Маємо виховати покоління людей, які знають, за що цих людей вбили, що вони — наші предки. Цей розрив треба ще зшивати в контексті різних епох. Адже Биківня — не початок і не кінець. До путінського «Київ за три дня» було муравйовське «Київ за три дні» і різанина на вулицях української столиці». 

За словами Голови УІНП, меморіалізація має ґрунтуватися на фактах і принципах історичної достовірності і не має допускати маніпуляцій ані з чисельністю, ані з іншими чинниками.

«Меморіалізація - це не про жертву, а про жертовність. Це про пам’ять, яка говорить про майбутнє», - сказав Алфьоров. 

Директор Галузевого державного архіву Служби безпеки України Андрій Когут акцентував увагу на важливості дослідження архівів як складової встановлення історичної достовірності. 

«Коли починаємо аналізувати архівні документи, постає цілісна картина масштабів репресій і абсурдності звинувачень, які висувалися до людей, – сказав Андрій Когут. – Архів, як і територія памʼяті, територія терору – така, як Биківня, є свідченнями, які не просто доповнюють один одного, вони є цілісним комплексом, що у всій повноті свідчать про свідомий злочин, і про те, що цей злочин кремль постійно намагається повторити. Розуміння цього  дає нам сьогодні сили для спротиву».

Про важливість освіти і популяризації знань про злочини тоталітарних режимів говорив старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України, голова Національної комісії з реабілітації Роман Подкур. «Вшанування пам'яті померлих, вбитих, репресованих – це те, що відрізняє нас від московитів, – зазначив він, — Биківня уособлює загальноукраїнський контекст увічнення жертв репресій. Є загальним меморіалом у тому числі і для  недосліджених, не позначених, ще не виявлених в Україні місць розстрілів. Важливо, щоб памʼять про це зберігали і наступні покоління українців». 

Заступниця генерального директора з наукової роботи Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» Тетяна Шептицька розповіла про роботу співробітників та науковців зі збереження памʼяті. «Особливо важливо говорити про пам’ять сьогодні, коли знання про злочини тоталітарних режимів та збереження історичної правди стають одним зі способів протистояння сучасному рашизму, — сказала вона. — Важливо підняти освітню складову, працівники музею докладають значних зусиль для популяризації знань і збереження памʼяті про репресії. Процес памʼятування – людиноцентричний і постійний, він не обмежується памʼятними датами».

Учасники зустрічі говорили про необхідність постійної уваги до музеїв і територій памʼяті з боку держави та необхідність розвитку інфраструктури, у тому числі і транспортної – для їх популяризації і доступності для широкого кола відвідувачів, як вітчизняних, так і іноземних. 

Тетяна Шептицька зазначила, для донесення інформації про масштаби репресій широкій аудиторії Національним історико-меморіальним заповідником «Биківнянські могили» за фінансової та організаційної підтримки Українського інституту національної пам'яті була випущена брошура «Биківня – територія пам’яті», підготовлена українською, англійською та польською мовами. Крім того, до 25-ї річниці заснування Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» було проведено конкурс плакатів «Пам’ять як спротив», переможницею якого стала студентка Національної академії образотворчого мистецтва Яна Сивак.

Запис зустрічі доступний на ютуб-каналі УІНП за посиланням.