«Ми взяли цей смолоскип від вас: хто в девʼяностих, хто в двохтисячних роках, хто зараз»: у Могилянці пройшов вечір пам'яті УГГ
9 жовтня на території Києво-Могилянської академії відбувся вечір памʼяті, присвячений українським дисидентам. Він став підсумковим заходом у низці державних і громадських подій до 50-річчя створення Української Гельсінської групи (УГГ).
Захід організували і провели Український інститут національної памʼяті, комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної і інформаційної політики, Національний університет «Києво-Могилянська академія», ветеранське обʼєднання «Українська Гельсінська спілка», Музей шістдесятництва, видавництво «Смолоскип», Центр громадянських свобод, Києво-Могилянська бізнес-школа, Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності та «Культурний десант». Подія об’єднала учасників Гельсінської групи та представників їхніх родин, правозахисників, науковців, політиків, митців, громадськість і студентство.
Член-засновник УГГ Мирослав Маринович розповів про створення Групи, про залякування й переслідування, яким піддавалися її учасники, а також про підтримку близьких людей, завдяки яким опір системі був можливим.
«До УГГ долучилися ті, хто подолав страх, – зазначив Маринович. – Рух не був ідеальним, але він засвідчив те, що Україна долучилася до цивілізації, яка захищає права людини. Дякую усім, хто підтримував УГГ – в Україні та поза її межами».
Голова Українського інституту національної памʼяті Олександр Алфьоров відзначив тяглість боротьби українців за власну державу, назвавши дисидентів «стовпами української державності, людьми, які відкрили двері до свободи наступним поколінням борців за Україну».
«Ми взяли цей смолоскип від вас: хто в девʼяностих, хто в двохтисячних роках, хто зараз. Ми продовжуємо боротьбу з імперією: сьогодні Україна є оголеним нервом правди і совісті Європи», – сказав Голова Інституту.
Заступниця міністра молоді і спорту України Уляна Токарева наголосила на важливості правозахисної української традиції. «З часом імперія не припинила своїх злочинів проти українців, – зазначила вона . – В умовах сучасної Війни за незалежність України захист прав людини знову є актуальним, окупанти вчиняють злочини проти людяності. Важливо це не просто фіксувати й засуджувати, а й домогтися покарання і створити умови, коли повторення злочинів буде неможливим».
Голова комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної і інформаційної політики Микита Потураєв, який нині виконує обовʼязки президента парламентського Асамблеї ОБСЄ зазначив, що без правозахисників попередніх поколінь не було б і сучасних міжнародних правозахисних інституцій, зокрема ОБСЄ. «Учасники Української Гельсінської групи власним прикладом довели, що за права людини варто не лише боротися, а й покласти життя», – сказав депутат.
«Усі ми стоїмо на плечах Української Гельсінської спілки», – відзначила Олександра Романцова, центр Громадянських свобод і підкреслила, що зусилля нинішніх поколінь правозахисників мають бути спрямовані у тому числі й на реабілітацію кожного, хто був незаконно засуджений радянським тоталітарним режимом або постраждав від його каральної психіатрії.
«В час, коли росія знову намагається знищити нашу ідентичність і право обирати, якими нам бути, учасники Гельсінської групи для нас – моральний орієнтир», – зазначила правозахисниця.
На вечорі згадували історію створення УГГ, та говорили про те, як склалися життєві долі її учасників.
«У кожного до Української Гельсінської групи був свій шлях, – підкреслив дисидент, учасник УГГ Йосип Зісельс. – Ми всі були дуже різними, але усіх нас обʼєднувала здатність на вчинок. І розуміння того, що імперія не буває демократичною. Як тоді, так і зараз».
На заході презентували майбутню книгу спогадів про політвʼязня, учасника УГГ Василя Овсієнка «Вартовий світла» видавництва «Смолоскип». До неї окрім спогадів увійшли поезії Василя Стуса, які Овсієнко почув у тюрмі та зберіг попри радянські заборони, а також його власні вірші.
«Дата створення Української Гельсінської групи має бути добре видимою не лише в українській історії, а й у загальній історії опору тоталітарним режимам, – зазначив директор видавництва «Смолоскип», доцент Києво-Могилянської академії Ростислав Семків. – Учасники УГГ витворили нову, свою власну, мову ненасильницького спротиву, який тривав довгі роки і зрештою переміг».
Особливу атмосферу вечора створили виступи Ігоря Задніпряного, Галини Стефанової, Оксани Цимбал, Володимира Бедзвіна, які читали вірші поетів-шістдесятників, а також пісні у виконанні Юрія Іваськевича і Тараса Компаніченка та гурту «Хорея Козацька».
