«Локальна пам'ять»: робота регіональних комісій з реабілітації та інші новини регіонів

5 червня 1944 року повстанці прийняли бій з чекістами другої роти 189 окремого стрілецького батальйону НКВД, підсиленої взводами станкових кулеметів та 80-міліметрових мінометів. В нерівному бою загинуло 66 вояків УПА, серед них 3 молоді дівчини.
 

Участь в заходах взяли представники духовенства, колектив та школярі Уладівського ліцею (с. Уладівка), ветерани Війни за Незалежність України, науковці, освітяни, місцеві краєзнавці та активісти м. Вінниці, смт Літина та м. Хмільника, представники громадськості. До заходу долучився співробітник Першого міжрегіонального територіального відділу УІНП Олексій Серветнік.

 

«Саме такі місця пам'яті на території Вінниччини яскраво відображають, що боротьба українських повстанців проти двох тоталітарних режимів - нацистського та комуністичного, на території Поділля була дуже активною. Пам'ятаймо славетні сторінки нашого минулого і докладаємо спільних зусиль для перемоги Сил оборони України над російськими окупантами сьогодні» - зауважив він.  

---

19 червня у Вінницькому обласному краєзнавчому музеї відбулося відкриття документальної пересувної виставки Українського інституту національної пам'яті «Символ твоєї свободи. 100 років Державного герба України», до 30-річчя з Дня прийняття Конституції України.

Виставка дає можливість простежити еволюцію державного символу від часів Русі до сьогодення. Тут можна побачити зображення Тризуба в інтерпретації Василя Кричевського, Георгія Нарбута, Павла Ковжуна Роберта Лісовського, Миколи Битинського, Ніла Хасевича, Святослава Гординського, Андрія Гречила, Івана Турецького, Олексія Кохана та ін.

Участь у відкритті взяли директор Вінницького обласного краєзнавчого музею Руслан Паламаровський, співробітник Українського інституту національної пам'яті Олексій Серветнік, музейники, науковці, громадськість.

---

 

25 липня в Чернігові провели засідання Регіональної комісії з реабілітації осіб, які потерпіли від репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917—1991 рр. 

Комісія здійснила попередній розгляд понад 300 справ осіб, які надійшли на розгляд щодо реабілітації та надання статусу потерпілих від політичних репресій. 

«Йдеться про людей, як народилися на засланні, репресованих за етнічними ознаками (150 осіб), репресованих позасудовими каральними органами. Серед таких позасудових органів найчастіше в справах згадано «трійки» НКВС, активи сіл, комітети бідноти, збори членів колгоспів (175 осіб)», — пояснив на засіданні член комісії, співробітник Українського інституту національної пам’яті Сергій Бутко.

За результатами розгляду прийнято рішення про надання Національній комісії з реабілітації обґрунтованих пропозицій щодо можливості визнання осіб реабілітованими або потерпілими від репресій.