У Бабиному Яру вшанували пам'яіть жертв масових розстрілів

У 85-ті роковини від початку масових розстрілів, здійснених гітлерівцями у Бабиному Яру, на території Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» поряд із пам'ятником «Менора» відбувся міжрелігійний молитовний захід за участю глав церков, духовних лідерів юдейських громад, представників органів влади та громадськості. 

29-30 вересня 1941 року у Бабиному Яру розстріляли майже 34 тисячі київських євреїв. Цей злочин став символом так званого “Голокосту від куль”. Протягом 1941-1943 років нацистська окупаційна адміністрація використовувала Бабин Яр, як місце масових страт  радянських військовополонених, українських націоналістів, ромів, пацієнтів психіатричної лікарні. Всього жертвами Бабиного Яру стали близько 100 тисяч людей.

Вшановуючи памʼять жертв тієї трагедії та звертаючись до присутніх, Голова Українського інституту національної памʼяті Олександр Алфьоров сказав: «Український інститут національної памʼяті щороку проводить цей захід, щоб ми всі об'єдналися навколо памʼяті про тих, хто знайшов тут, не шукаючи, свій вічний спокій. Минулого року ми змушені були перервати церемонію вшанування, бо над нами збивали російський безпілотник. Сьогодні знову лунають тривоги. Ці злочини — нацистські, совєцькі та рашистські — не можна забувати, Злочини мають бути зупинені і покарані. Сьогодні росія вчиняє черговий злочин. І немає жодного серед нас, чиє серце не містить горя, яке розпочалося 19 лютого 2014-го року. Та попри горе і біль маємо залишатися людьми — тими, хто зберігає і передає наступним поколінням  пам’ять. Маємо памʼятати і бути вдячними тим, хто і сьогодні боронить Україну і наш тисячолітній Київ. Єврейська громада жила у Києві ще з Х століття. І ми не дозволимо жодному чужинцю сказати, хто тут зайвий — ні фашистам, ні рашистам».

Перший заступник Міністра культури України Іван Вербицький зазначив: «Не вкладається в голові масштаб цього злочину. Зараз під час війни ми розуміємо ціну кожного людського життя і кожне хочемо зберегти,  осмислити ту і нинішню ненависть, яка стала і досі стає причиною масових вбивств. І складно зрозуміти, як можна було замовчувати цей злочин! І чому він все ще не є уроком для людства,  адже бачимо, що «ніколи знову» не спрацювало. Тому берегти пам’ять про ту і нинішню трагедії, робити все, щоб таке більше ніколи не повторилося, — завдання кожного з нас, людей і інституцій». 

Віктор Войналович, заступник Голови Державної служби з етнополітики та свободи совісті підкреслив: «Бабин Яр — одна з найтрагічніших сторінок загальноєвропейської катастрофи. Ми маємо памʼятати і розуміти, шанувати памʼять невинно убитих жертв, маємо памʼятати, що ця практика продовжувалася протягом всієї окупації Києва. І Києвом не обмежувалися:  по всій Україні, по всій Європі історія позначена такими злочинами, адже тоталітарні  режими і тиранія не можуть продукувати інших практик, ніж масове знищення людей і заперечення права на гідність і людське життя. Сьогодні ми колективною дією посилаємо усій світовій спільноті заклик, щоб запобігти у майбутньому повторенню таких трагедій. Ми колективно зберігаємо пам’ять про ті геноцидні політики, які сьогодні, на жаль, росія повторює знову в Україні». 

Національний історико-меморіальний заповідник «Бабин Яр» зберігає памʼять про злочини трьох тоталітарних режимів: нацистського, совєтського і рашистського. Нацисти здійснили масові розстріли, совєцька влада спричинила Куренівську  трагедію, рашисти  1 березня 2022 року пошкодили меморіал та вбили пʼятьох цивільних, у тому числі дитину.

Генеральна директорка Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Роза Тапанова звернула увагу присутніх на цей факт, зазначивши: «Зараз ми знову у війні. Але на відміну від часів тоталітаризму, ми не боїмося говорити правду і пам’ятати. По суті, це і є війна за свободу і право залишатися людиною. За право памʼятати». 

Перший заступник Голови Українського інституту національної памʼяті Юлія Гнатюк сказала: «Від усвідомлення масштабу тієї каральної акції нацистів і розуміння того, що відчували люди перед стратою, до щему болить серце, Сьогодні ми усвідомлюємо, наскільки цінним є людське життя, адже у нас щодня гинуть люди. Дякуємо Збройним силам України за те, що можемо збиратися і пам'ятати, за те, що не дають статися новим трагедіям». 

За оцінками істориків, жертвами Голокосту по всій Україні стало до 1,5 мільйони євреїв.  В памʼять про кожного з них учасники заходу звернулися до Бога. Молитовне слово мали вікарій Київської єпархії Православної Церкви України, єпископ Васильківський Єфрем; заступник голови Всеукраїнського Союзу церков євангельських християн-баптистів Володимир Кондор; віце-канцлер Києво-

Житомирської дієцезії Римо-Католицької церкви о. Владислав Журавський; Головний рабин Києва і України громад прогресивного юдаїзму Релігійного Об’єднання громад прогресивного юдаїзму України Олександр Духовний; Голова Комісії Української греко-католицької церкви з міжконфесійних та міжрелігійних відносин Ігор Шабан; пастор Київського Об’єднання Української Уніонної Конференції Церкви адвентистів сьомого дня Володимир Самоденко. 

Наприкінці заходу учасники запалили лампадки як символ незгасної пам’яті та поклали до пам’ятника «Менора» символічні камінці, які за єврейською традицією є знаком поваги, присутності та пам’яті про кожного із загиблих.

Вшанування було організовано Українським інститутом національної пам’яті у співпраці з Державною службою України з етнополітики та свободи совісті та Національним історико-меморіальним заповідником «Бабин Яр» до 85-тих роковини від початку масових розстрілів 29-30 вересня 1941 року.