Відкрита заява представників історичної спільноти України / Otwarte oświadczenie przedstawicieli środowiska historycznego Ukrainy

Відкрита заява представників історичної спільноти України щодо намірів деяких політичних сил Польщі на законодавчому рівні засудити діяльність УПА та ОУН(б), прирівнявши її до тоталітарних режимів нацизму та комунізму

Заява відкрита для підписання усіма представниками історичної науки, які поділяють зазначені думки та виступають за збереження максимально близьких, дружніх і конструктивних відносин з Польщею як стратегічним партнером України.

В Україні із занепокоєнням сприйняли ініціативу певних політичних сил щодо внесення змін до чинних законодавчих актів Польщі, з метою запровадження на законодавчому рівні засудження УПА та ОУН(б). При цьому, ініціатори цих нововведень в односторонньому порядку визначають українців винними за усі події, пов’язані з Волинською трагедією.

У цьому контексті представники історичної спільноти України наголошують на необхідності уникнення політизації питань нашої спільної з Польщею історичної спадщини, зокрема тих трагічних спільних сторінок історії, які призвели до масових жертв з обох сторін.

Наразі історики докладають зусиль до створення об’єктивного дослідження усіх обставин не лише вчинення злочинів щодо українського та польського населення на території Волині та Галичини, але й причин, які призвели до такого жорсткого протистояння. На сьогодні також немає остаточних досліджень і висновків щодо впливу спецпідрозділів окупаційних режимів СРСР та нацистської Німеччини на події, які призвели до цього українсько-польського протистояння.

Тому досить сумнівними є спроби прирівняти антиімперську, національно-визвольну за своєю суттю, діяльність УПА та ОУН(б) до геноцидальних практик неоімперських тоталітарних режимів нацистів і комуністів, проти яких насамперед і боролися українські повстанці.

Саме тому українська сторона запропонувала польським колегам відновити формат фахових дискусій в рамках Форуму істориків України та Польщі, діяльність якого могла б сприяти неупередженому встановленню об’єктивної картини подій минулого.

В умовах триваючої збройної агресії Росії проти України та усієї цивілізованої міжнародної спільноти вважаємо неприпустимими дії, які будуть послаблювати Україну, а відтак і Польщу, що і є стратегічною метою російського агресора, який протягом декількох століть робить усе можливе для знищення як українців, так і поляків.

Ми висловлюємо щиру вдячність Польській державі і польському народу за надану Україні допомогу у протистоянні російській агресії. Польща була однією із перших держав, яка надала Україні усю можливу військову допомогу, а також прихисток мільйонам біженців з України. Польща і сьогодні продовжує незмінно підтримувати Україну у нашій спільній боротьбі проти країни терориста – Росії.

Спроби вбити клин між Україною та нашим стратегічним партнером Польщею значно активізувалися з початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року. Наразі робиться наголос на засудженні діяльності УПА й забороні її символіки, яка на сьогодні асоціюється з героїзмом українських військових, які ціною власного життя захищають від російської навали і Україну, і Європу в цілому.

Прийняття згаданого вище проєкту польською стороною очевидно викличе негативну реакцію в Україні. Відповідно до існуючої практики українська сторона також буде змушена вживати дзеркальних заходів та приймати на законодавчому рівні відповідні акти щодо оцінки дій окремих підрозділів Армії Крайової та Батальйонів хлопських, які, як відомо, вчиняли злочинні дії проти мирного українського населення в період Другої світової війни і в перші повоєнні роки.

Водночас, на наше переконання, можлива ескалація такого протистояння, в тому числі на законодавчому рівні, власне і відповідатиме інтересам російської сторони, яка прагне того, щоб ми не підсилювали один одного, а навпаки  - послаблювали Україну, яка сьогодні героїчно протистоїть російській агресії. Ми закликаємо наших польських колег істориків, політиків, громадських діячів виявити максимальну виваженість в оцінці надзвичайно трагічних подій нашої спільної історії. Така спільна історія потребує спільного розгляду та спільних рішень. Ми готові до об’єктивного, фахового та неупередженого діалогу.

Вважаємо, що найбільш оптимальним шляхом вирішення питань спільної трагічної історії мало б бути продовження пошуково-ексгумаційних робіт на територіях обох країн з метою гідного вшанування пам’яті жертв тих подій – як українців, так і поляків.

Одночасно з цим спільна робота українсько-польського Форуму істориків відповідала б нашим спільним інтересам щодо встановлення винних осіб у всіх злочинах, скоєних проти мирного українського та польського населення на територіях Волині та Галичини.

Впевнені, що разом з нашими польськими колегами маємо проявити мудрість і відповідальність та знаходити порозуміння щодо найскладніших сторінок нашого минулого заради спільного європейського майбутнього та спільними зусиллями подолати нашого одвічного російського ворога.

Підписанти (в алфавітному порядку)

Адамович Сергій, доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри теорії та історії держави і права Карпатського національного університету імені Василя Стефаника.

Алфьоров Олександр, кандидат історичних наук, майор запасу.

Бабенко Людмила, доктор історичних наук, професор.

Баган Олег, есеїст-культуролог, Заслужений працівник освіти України.

Бандрівський Микола, доктор історичних наук, Інститут українознавства імені Івана Крип’якевича НАН України, Голова Археологічної комісії НТШ.

Бармак Микола, доктор історичних наук, професор, Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка

Батирєва Ірина, кандитатка історичних наук, етнологиня, вчителька історії.

Бендюк Микола, український художник-реставратор, мистецтвознавець, краєзнавець, історик, науковець, колекціонер, громадський діяч.

Білий Дмитро, доктор історичних наук, професор, старший науковий співробітник Національного музею Голодомору-геноциду.

Бірчак Володимир, історик, офіцер Хорунжої служби 13-ї бригади НГУ "Хартія".

Богачева Лілія, історик, директор КЗ "Музей спротиву Голодомору" ДМР

Бойко-Гагарін Андрій, доктор історичних наук, доцент кафедри мистецтвознавчої експертизи Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв.

Бондарук Лариса, кандидат історичних наук.

Борщик Ярослав, кандидат історичних наук, старший викладач кафедри міжнародних відносин Національного університету «Києво-Могилянська академія».

Боряк Геннадій, член-кореспондент НАН України, заступник директора Інституту історії України НАН України.

В’ятрович Володимир, кандидат історичних наук.

Векленко Віктор, історик та археолог, директор Громадського історико-етнографічного ставрографічного Музею Хреста.

Вєтров Ігор, професор, кандидат історичних наук, проректор з навчально-методичної роботи гуманітарних факультетів Українського державного університету імені Михайла Драгоманова, Заслужений працівник освіти України.

Вітенко Микола, кандидат історичних наук.

Волошин Юрій, доктор історичних наук, професор, науковець, президент Українського товариства з дослідження вісімнадцятого століття.

Волянюк Сергій, кандидат історичних наук, військовослужбовець Національної гвардії України.

Гирич Ігор, доктор історичних наук.

Гречило Андрій, провідний співробітник Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАНУ, доктор історичних наук.

Грицак Ярослав, доктор історичних наук, професор Українського Католицького університету.

Гудь Богдан, доктор історичних наук, директор Інституту європейської інтеграції ЛНУ ім.І.Франка.

Гулай Василь, доктор політичних наук, кандидат історичних наук, професор, завідувач кафедри міжнародної інформації Національного університету «Львівська політехніка».

Гурак Ігор, кандидат історичних наук, доцент, декан факультету історії, політології і міжнародних відносин Карпатського національного університету імені В. Стефаника.

Гураль Ольга, кандидатка історичних наук, директорка Музею видатних діячів української культури.

Деревінський Василь, доктор історичних наук, професор кафедри політичних наук Київського національного університету будівництва та архітектури.

Дзьобак Володимир, кандидат історичних наук.

Дробот Іван, доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії та соціально-політичних дисциплін УДУ імені Михайла Драгоманова, заслужений діяч науки і техніки України.

Єфіменко Геннадій, історик, Інститут історії України НАН України.

Зашкільняк Леонід, доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії Центральної та Східної Європи Львівського національного університету імені Івана Франка.

Зелений Володимир, кандидат історичних наук, працівник освіти.

Іванець Андрій, кандидат історичних наук, представник Крайової Ради Українців Криму

Ісаюк Олеся, доктор гуманітарних наук, Національний музей-меморіал «Тюрма на Лонцького», Центр досліджень визвольного руху.

Казіміров Дмитро, кандидат історичних наук.

Калакура Ярослав, доктор історичних наук, Заслужений професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Калашник Євгеній, історик, директор Білицького краєзнавчого музею, старший солдат ЗСУ.

Каліщук Оксана, доктор історичних наук, професор кафедри історії України та археології Волинського національного університету імені Лесі Українки.

Квіт Сергій, доктор філологічних наук, професор, президент Національного університету «Києво-Могилянська академія».

Кисельов Олександр, Заслужений працівник культури України, завідувач Народного музею ремесел та побуту Слобожанщини, с. Косівщина, Сумська область.

Кіпіані Вахтанг, історик, офіцер Хорунжої служби 2-го корпусу НГУ «Хартія».

Ковальова Наталія - доктор історичних наук, професор

Корновенко Сергій, доктор історичних наук, професор кафедри археології та спеціальних галузей історичної науки Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького.

Кошіль Ігор, історик, освітянин.

Крамар Юрій, доктор історичних наук, професор кафедри всесвітньої історії Волинського національного університету імені Лесі Українки.

Кульчицький Станіслав, доктор історичних наук. професор, Інститут історії України НАНУ.

Куравський Віталій, кандидат історичних наук, офіцер Збройних Сил України.

Кучерепа Микола, кандидат історичних наук, професор, професор кафедри історії України та археології Волинського національного університету імені Лесі Українки.

Литвин Микола, доктор історичних наук, Голова правління Львівської обласної організації НСКУ.

Луняк Євген, доктор історичних наук, капітан ЗСУ.

Лягуша Антон, кандидат історичних наук, декан факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій, доцент.

Ляска Віталій, кандидат історичних наук, співзасновник та головний редактор видавництва «Локальна історія».

Мараєв Владлен, кандидат історичних наук.

Мартинюк Ростислав, журналіст, теле- та кінопродюсер, політичний консультант, дослідник східних фіно-угорських ідентичностей (історія ерзян, мокшан, мерян, вепсів, удмуртів та їх діаспор). 

Мовчан Павло, громадський діяч, журналіст і політик, поет, перекладач, сценарист, Заслужений діяч мистецтв України, голова ВУТ «Просвіта» імені Т. Шевченка; Лауреат Державної премії України імені Т. Шевченка.

Носачов Віталій, викладач історії, краєзнавець.

Однороженко Олег, доктор історичних наук, старший науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України.

Орлик Василь, доктор історичних наук, професор

Павлишин Олег, доцент кафедри новітньої історії України імені Михайла Грушевського Львівського національного університету імені Івана Франка.

Патриляк Іван, доктор історичних наук,офіцер Першого корпусу НГ України «Азов».

Петраускас Андрій, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту української археології НАН України, старший солдат ЗСУ.

Піскун Валентина, докторка історичних наук, професорка, завідувачка відділу джерелознавства новітньої історії України Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України.

Подкур Роман, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України.

Полуектов Ігор, правозахисник, майор ЗСУ.

Посівнич Микола, кандидат історичних наук, доцент Львівського національного університету імені Івана Франка.

Потильчак Олександр, доктор історичних наук, завідувач кафедри джерелознавства та спеціальних історичних дисциплін Українського державного університету імені Михайла Драгоманова, професор.

Рябченко Ольга, доктор історичних наук, професор.

Сергійчук Володимир, доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії світового українства Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Сова Андрій, доктор історичних наук, професор Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського

Соляр Ігор, доктор історичних наук, професор, директор Інституту українознавства ім. І.Крип’якевича НАН України.

Стародубцев Владислав, солдат ЗСУ, історик.

Старченко Наталя, докторка історичних наук.

Стек Остап, письменник, дослідник історії, мислитель, футуролог.

Стефанів Василь, кандидат історичних наук, доцент кафедри історії Українського Католицького Університету.

Стрільчук Людмила, доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри всесвітньої історії Волинського національного університету імені Лесі Українки.

Темірова Надія, український історик і педагог, доктор історичних наук, професор Донецького національного університету імені Василя Стуса.

Тиліщак Володимир, кандидат історичних наук.

Трофимович Володимир, доктор історичних наук, професор кафедри історії імені проф. М.П.Ковальського Національного університету «Острозька академія».

Халак Надія, кандидат історичних наук.

Харламова Аліна, історик, археолог.

Хахула Любомир, кандидат історичних наук, доцент Національного університету «Львівська політехніка».

Хома Іван, кандидат історичних наук, доцент НУ «Львівська політехніка».

Чарновський Ростислав, історик.

Черкас Борис, доктор історичних наук, капітан ЗСУ.

Чобіт Дмитро, історик.

Шеремета Святослав, кандидат політичних наук, директор центру «Доля».

Otwarte oświadczenie przedstawicieli środowiska historycznego Ukrainy w sprawie zamiarów niektórych sił politycznych Polski ustawowego potępienia działalności UPA i OUN(b), zrównania jej z totalitarnymi reżimami nazizmu i komunizmu

Oświadczenie jest otwarte do podpisania przez wszystkich przedstawicieli nauk historycznych, którzy podzielają wyrażone poglądy i opowiadają się za zachowaniem jak najbliższych, przyjaznych i konstruktywnych relacji z Polską jako strategicznym partnerem Ukrainy.

W Ukrainie z niepokojem przyjęto inicjatywę niektórych sił politycznych dotyczącą wprowadzenia zmian do obowiązujących aktów prawnych Polski, mających na celu ustawowe potępienie UPA i OUN(b). Przy tym, inicjatorzy tych zmian jednostronnie obarczają Ukraińców winą za wszystkie wydarzenia związane z Tragedią Wołyńską.

W tym kontekście przedstawiciele środowiska historycznego Ukrainy podkreślają konieczność unikania upolityczniania kwestii naszego wspólnego dziedzictwa historycznego z Polską, zwłaszcza tych tragicznych kart historii, które doprowadziły do masowych ofiar po obu stronach.

Obecnie historycy podejmują wysiłki na rzecz stworzenia obiektywnego obrazu wszystkich okoliczności nie tylko zbrodni popełnionych wobec ludności ukraińskiej i polskiej na Wołyniu i w Galicji, ale także przyczyn, które doprowadziły do tak ostrego konfliktu. Do dziś brak również ostatecznych badań i wniosków dotyczących wpływu specjalnych oddziałów reżimów okupacyjnych ZSRR i nazistowskich Niemiec na wydarzenia, które doprowadziły do tego ukraińsko-polskiego starcia.

Dlatego dość wątpliwe są próby zrównania antyimperialnej, narodowowyzwoleńczej w swojej istocie działalności UPA i OUN(b) z praktykami ludobójczymi i neoimperialnymi totalitarnymi reżimami nazistów i komunistów, przeciwko którym przede wszystkim walczyli ukraińscy powstańcy.

Z tego powodu strona ukraińska zaproponowała polskim kolegom wznowienie formatu profesjonalnych dyskusji w ramach Forum Historyków Ukrainy i Polski, którego działalność mogłaby sprzyjać bezstronnemu ustaleniu obiektywnego obrazu wydarzeń przeszłości.

W warunkach trwającej agresji zbrojnej Rosji przeciwko Ukrainie i całej cywilizowanej społeczności międzynarodowej uważamy za niedopuszczalne działania, które będą osłabiać Ukrainę, a tym samym Polskę, co właśnie stanowi strategiczny cel rosyjskiego agresora, który od kilku stuleci robi wszystko, aby zniszczyć zarówno Ukraińców, jak i Polaków.

Wyrażamy szczerą wdzięczność Państwu Polskiemu i Narodowi olskiemu za udzieloną Ukrainie pomoc w przeciwstawianiu się rosyjskiej agresji. Polska była jednym z pierwszych państw, które udzieliły Ukrainie wszelkiej możliwej pomocy wojskowej, a także schronienia milionom uchodźców z Ukrainy. Polska także dziś niezmiennie wspiera Ukrainę w naszej wspólnej walce przeciwko państwu–terroryście Rosji.

Próby wbicia klina między Ukrainę a naszego strategicznego partnera Polskę znacznie nasiliły się wraz z początkiem pełnoskalowej inwazji Rosji na Ukrainę w lutym 2022 roku. Obecnie nacisk kładzie się na potępienie działalności UPA i zakaz jej symboliki, która dziś kojarzy się z bohaterstwem ukraińskich żołnierzy, którzy własnym życiem bronią przed rosyjskim najazdem zarówno Ukrainę, jak i całą Europę.

Przyjęcie wspomnianego projektu przez stronę polską z pewnością wywoła negatywną reakcję w Ukrainie. Zgodnie z dotychczasową praktyką strona ukraińska będzie również zmuszona podjąć działania odwetowe i przyjąć na szczeblu ustawowym odpowiednie akty dotyczące oceny działań niektórych oddziałów Armii Krajowej i Batalionów Chłopskich, które, jak wiadomo, dopuszczały się zbrodni wobec ludności cywilnej ukraińskiej w okresie II wojny światowej i w pierwszych latach powojennych.

Jednocześnie naszym zdaniem możliwa eskalacja takiego konfliktu, także na szczeblu ustawodawczym, w istocie odpowiada interesom strony rosyjskiej, która dąży do tego, abyśmy nie wzmacniali się nawzajem, lecz przeciwnie – osłabiali Ukrainę, która dziś bohatersko przeciwstawia się rosyjskiej agresji. Apelujemy do naszych polskich kolegów – historyków, polityków, działaczy społecznych – o maksymalną rozwagę w ocenie niezwykle tragicznych wydarzeń naszej wspólnej historii. Taka wspólna historia wymaga wspólnego rozważenia i wspólnych decyzji. Jesteśmy gotowi do obiektywnego, profesjonalnego i bezstronnego dialogu.

Uważamy, że najbardziej optymalną drogą rozwiązania kwestii wspólnej tragicznej historii byłaby kontynuacja prac poszukiwawczo–ekshumacyjnych na terytorium obu krajów w celu godnego upamiętnienia ofiar tamtych wydarzeń – zarówno Ukraińców, jak i Polaków.

Równocześnie wspólna praca ukraińsko–polskiego Forum Historyków odpowiadałaby naszym wspólnym interesom w zakresie ustalenia sprawców wszystkich zbrodni popełnionych wobec ludności cywilnej ukraińskiej i polskiej na Wołyniu i w Galicji.

Jesteśmy przekonani, że wraz z naszymi polskimi kolegami musimy wykazać się mądrością i odpowiedzialnością oraz znaleźć porozumienie w sprawie najtrudniejszych kart naszej przeszłości dla wspólnej europejskiej przyszłości i wspólnym wysiłkiem pokonać naszego odwiecznego rosyjskiego wroga.

 

Podpisujący (w porządku alfabetycznym)

Adamovych Serhii, doktor habilitowany nauk historycznych, profesor, kierownik Katedry Teorii i Historii Państwa i Prawa Karpackiego Uniwersytetu Narodowego im. Wasyla Stefanyka.

Alfiorov Oleksandr, doktor nauk historycznych, major rezerwy.

Babenko Liudmyla, doktor habilitowany nauk historycznych, profesor.

Bahan Oleh, eseista-kulturoznawca, Zasłużony Pracownik Oświaty Ukrainy.

Bandrivskyi Mykola, doktor habilitowany nauk historycznych, Instytut Badań nad Ukrainą im. Iwana Krypiakewycza NAN Ukrainy, Przewodniczący Komisji Archeologicznej NTSh.

Barmak Mykola, doktor habilitowany nauk historycznych, profesor, Tarnopolski Narodowy Uniwersytet Pedagogiczny im. Wołodymyra Hnatiuka.

Batyrieva Iryna, doktor nauk historycznych, etnolog, nauczycielka historii.

Bendiuk Mykola, ukraiński artysta-konserwator, historyk sztuki, krajoznawca, badacz, kolekcjoner, działacz społeczny.

Bilyi Dmytro, doktor habilitowany nauk historycznych, profesor, starszy pracownik naukowy Narodowego Muzeum Hołodomoru-Ludobójstwa.

Birchak Volodymyr, historyk, oficer Służby Chorążych 13 Brygady Gwardii Narodowej Ukrainy „Hartiya”.

Bohacheva Liliia, historyk, dyrektor Muzeum Oporu Hołodomorowi w Dnieprze.

Boiko-Haharin Andrii, doktor habilitowany nauk historycznych, adiunkt Katedry Ekspertyzy Historii Sztuki Narodowej Akademii Kierowniczych Kadr Kultury i Sztuki.

Bondaruk Larysa, doktor nauk historycznych.

Boriak Hennadii, członek korespondent NAN Ukrainy, zastępca dyrektora Instytutu Historii Ukrainy NAN Ukrainy.

Borshchyk Yaroslav, doktor nauk historycznych, starszy wykładowca Katedry Stosunków Międzynarodowych Narodowego Uniwersytetu „Akademia Kijowsko-Mohylańska”.

Charnovskyi Rostyslav, historyk.

Cherkas Borys, doktor habilitowany nauk historycznych, kapitan Sił Zbrojnych Ukrainy.

Chobit Dmytro, historyk.

dr hab. Iwan Patrylak, profesor, oficer Pierwszego Korpusu Gwardii Narodowej Ukrainy „Azow”.

dr Lubomyr Chachula, adiunkt, Narodowy Uniwersytet „Politechnika Lwowsk.

dr Wołodymyr Tyliściak

Drobot Ivan, doktor habilitowany nauk historycznych, profesor, kierownik Katedry Historii i Dyscyplin Społeczno-Politycznych UDU im. Mychajła Drahomanowa, Zasłużony Działacz Nauki i Techniki Ukrainy.

Dzobak Volodymyr, doktor nauk historycznych.

Hrechylo Andrii, główny pracownik Instytutu Ukraińskiej Archeografii i Źródłoznawstwa im. M.S. Hruszewskiego NAN Ukrainy, doktor habilitowany nauk historycznych.

Hrytsak Yaroslav, doktor habilitowany nauk historycznych, profesor Ukraińskiego Uniwersytetu Katolickiego.

Hud Bohdan, doktor habilitowany nauk historycznych, dyrektor Instytutu Integracji Europejskiej Lwowskiego Uniwersytetu Narodowego im. I. Franki.

Hulai Vasyl, doktor habilitowany nauk politycznych, doktor nauk historycznych, profesor, kierownik Katedry Informacji Międzynarodowej Narodowego Uniwersytetu „Politechnika Lwowska”.

Hurak Ihor, doktor nauk historycznych, adiunkt, dziekan Wydziału Historii, Politologii i Stosunków Międzynarodowych Karpackiego Uniwersytetu Narodowego im. Wasyla Stefanyka.

Hural Olha, doktor nauk historycznych, dyrektor Muzeum Wybitnych Działaczy Kultury Ukraińskiej.

Hyrych Ihor, doktor habilitowany nauk historycznych.

Isaiuk Olesia, doktor habilitowany nauk humanistycznych, Narodowe Muzeum-Memoriał „Więzienie na Łąckiego”, Centrum Badań Ruchu Wyzwolenia.

Ivanets Andrii, doktor nauk historycznych, przedstawiciel Krajowej Rady Ukraińców Krymu.

Kalakura Yaroslav, doktor habilitowany nauk historycznych, Zasłużony Profesor Kijowskiego Uniwersytetu Narodowego im. Tarasa Szewczenki.

Kalashnyk Yevhenii, historyk, dyrektor Bilyckiego Muzeum Krajoznawczego, starszy żołnierz SZU.

Kalishchuk Oksana, doktor nauk historycznych, profesor Katedry Historii Ukrainy i Archeologii Wołyńskiego Uniwersytetu Narodowego im. Łesi Ukrainki.

Kazimirov Dmytro, doktor nauk historycznych.

Khalak Nadiia, doktor nauk historycznych.

Kharlamova Alina, historyk, archeolog.

Khoma Ivan, doktor nauk historycznych, adiunkt Narodowego Uniwersytetu „Politechnika Lwowska”.

Kipiani Vakhtang, historyk, oficer Służby Chorążych 2. Korpusu NGU „Chartyja”.

Kornovenko Serhii, doktor habilitowany nauk historycznych, profesor Katedry Archeologii i Specjalnych Dyscyplin Historycznych Czerkaskiego Uniwersytetu Narodowego im. Bohdana Chmielnickiego.

Koshil Ihor, historyk, pedagog.

Kovalova Nataliia, doktor habilitowany nauk historycznych, profesor.

Kucherеpa Mykola, doktor nauk historycznych, profesor, profesor Katedry Historii Ukrainy i Archeologii Wołyńskiego Uniwersytetu Narodowego im. Łesi Ukrainki.

Kulchytskyi Stanislav, doktor habilitowany nauk historycznych, profesor, Instytut Historii Ukrainy NAN Ukrainy.

Kuravskyi Vitalii, doktor nauk historycznych, oficer Sił Zbrojnych Ukrainy.

Kvit Serhii, doktor habilitowany nauk filologicznych, profesor, prezydent Narodowego Uniwersytetu „Akademia Kijowsko-Mohylańska”.

Kyselov Oleksandr, Zasłużony Pracownik Kultury Ukrainy, kierownik Muzeum Rzemiosł i Życia Codziennego Słobożańszczyzny, wieś Kosivshchyna, obwód sumski.

Liahusha Anton, doktor nauk historycznych, dziekan Wydziału Studiów Magisterskich Społecznych i Humanistycznych, adiunkt.

Liaska Vitalii, doktor nauk historycznych, współzałożyciel i redaktor naczelny wydawnictwa „Lokalna Historia”.

Luniak Yevhen, doktor habilitowany nauk historycznych, kapitan Sił Zbrojnych Ukrainy.

Lytvyn Mykola, doktor habilitowany nauk historycznych, przewodniczący Zarządu Obwodowej Organizacji Lwowskiej NTHU.

Maraiev Vladlen, doktor nauk historycznych.

Martyniuk Rostyslav, dziennikarz, producent telewizyjny i filmowy, konsultant polityczny, badacz wschodnich tożsamości ugrofińskich (historia Mordwinów, Merian, Wepsów, Udmurtów i ich diaspor).

Movchan Pavlo, działacz społeczny, dziennikarz i polityk, poeta, tłumacz, scenarzysta, Zasłużony Działacz Sztuki Ukrainy, przewodniczący Towarzystwa „Proswita” im. Tarasa Szewczenki, laureat Nagrody Państwowej Ukrainy im. Tarasa Szewczenki.

Nosachov Vitalii, nauczyciel historii, krajoznawca.

Odnorozhenko Oleh, doktor habilitowany nauk historycznych, starszy pracownik naukowy Instytutu Ukraińskiej Archeografii i Źródłoznawstwa im. M. S. Hruszewskiego NAN Ukrainy.

Orlyk Vasyl, doktor habilitowany nauk historycznych, profesor.

Pavlyshyn Oleh, doktor nauk historycznych, adiunkt Katedry Najnowszej Historii Ukrainy im. Mychajła Hruszewskiego Lwowskiego Uniwersytetu Narodowego im. Iwana Franki.

Petrauskas Andrii, doktor nauk historycznych, starszy pracownik naukowy Instytutu Archeologii Ukrainy NAN Ukrainy, starszy szeregowy Sił Zbrojnych Ukrainy.

Piskun Valentyna, doktor habilitowany nauk historycznych, profesor, kierownik Działu Źródłoznawstwa Najnowszej Historii Ukrainy Instytutu Ukraińskiej Archeografii i Źródłoznawstwa im. M.S. Hruszewskiego NAN Ukrainy.

Podkur Roman, doktor nauk historycznych, starszy pracownik naukowy Instytutu Historii Ukrainy NAN Ukrainy.

Poluektov Ihor, obrońca praw człowieka, major Sił Zbrojnych Ukrainy.

Posivnych Mykola, doktor nauk historycznych, adiunkt Lwowskiego Uniwersytetu Narodowego im. Iwana Franki.

Potylchak Oleksandr, doktor habilitowany nauk historycznych, kierownik Katedry Źródłoznawstwa i Specjalnych Dyscyplin Historycznych Ukraińskiego Uniwersytetu Państwowego im. Mychajła Drahomanowa, profesor.

prof. dr hab. Jurij Kramar, Katedra Historii Powszechnej, Wołyński Uniwersytet Narodowy im. Łesi Ukrainki.

prof. dr hab. Wasyl Derewiński, Katedra Nauk Politycznych, Kijowski Narodowy Uniwersytet Budownictwa i Architektury.

Riabchenko Olha, doktor habilitowany nauk historycznych, profesor.

Serhiichuk Volodymyr, doktor habilitowany nauk historycznych, profesor.

Sheremeta Sviatoslav, doktor nauk politycznych, dyrektor Centrum „Dola”.

Soliar Ihor, doktor habilitowany nauk historycznych, profesor, dyrektor Instytutu Ukrainoznawstwa im. I. Krypjakewycza NAN Ukrainy.

Sova Andrii, doktor habilitowany nauk historycznych, profesor Lwowskiego Państwowego Uniwersytetu Kultury Fizycznej im. Iwana Boberskiego.

Starchenko Natalia, doktor habilitowany nauk historycznych.

Starodubtsev Vladyslav, żołnierz Sił Zbrojnych Ukrainy, historyk.

Stefaniv Vasyl, doktor nauk historycznych, adiunkt Katedry Historii Ukraińskiego Uniwersytetu Katolickiego.

Stek Ostap, pisarz, badacz historii, myśliciel, futurolog.

Strilchuk Liudmyla, doktor habilitowany nauk historycznych, profesor, kierownik Katedry Historii Powszechnej Wołyńskiego Uniwersytetu Narodowego im. Łesi Ukrainki.

Temirova Nadiia, ukraińska historyczka i pedagog, doktor habilitowany nauk historycznych, profesor Donieckiego Uniwersytetu Narodowego im. Wasyla Stusa.

Trofymovych Volodymyr, doktor habilitowany nauk historycznych, profesor Katedry Historii im. prof. M.P. Kowalskiego Narodowego Uniwersytetu „Akademia Ostrogska”.

Veklenko Viktor, historyk i archeolog, dyrektor Społecznego Historyczno-Etnograficznego Muzeum Krzyża.

Viatrovych Volodymyr, doktor nauk historycznych.

Vietrov Ihor, profesor, doktor nauk historycznych, prorektor ds. dydaktyczno-metodycznych na wydziałach humanistycznych Ukraińskiego Uniwersytetu Państwowego im. Mychajła Drahomanowa, Zasłużony Pracownik Oświaty Ukrainy.

Vitenko Mykola, doktor nauk historycznych.

Volianiuk Serhii, doktor nauk historycznych, żołnierz Gwardii Narodowej Ukrainy.

Voloshyn Yurii, doktor habilitowany nauk historycznych, profesor, badacz, prezes Ukraińskiego Towarzystwa Badań XVIII wieku.

Yefimenko Hennadii, historyk, Instytut Historii Ukrainy NAN Ukrainy.

Zashkilniak Leonid, doktor habilitowany nauk historycznych, profesor, kierownik Katedry Historii Europy Środkowej i Wschodniej Lwowskiego Uniwersytetu Narodowego im. Iwana Franki.

Zelenyi Volodymyr, doktor nauk historycznych, nauczyciel.